Митрополит Онуфрій / news.church.ua
«Господь — джерело всіх благ. Ми — лише знаряддя в Божих руках, ми є тією ложкою, якою Господь годує жебрака, тим посохом, яким Господь допомагає... ...
Святитель Павло, архієпископ Константинопольський, був обраний на патріаршу кафедру в 340 році, коли знову спалахнула аріанська єресь. На Соборі, що обирав нового Константинопольського... ...
В цій резолюції зазначається: “виділити необхідні ресурси для послаблення російських систем А2/AD, які розташовані біля країн Балтії в Калінінграді та Чорноморському регіоні в Криму, за допомогою таких засобів, як придбання передових винищувальних реактивних літаків, систем перешкод і ракетних систем високої точності”. ...
Наближається Новий рік, одне із найулюбленіших свят дітей та дорослих. А що за новорічні свята без ялинки? Традиційно у кожній оселі на Новий рік ставлять зелену красуню.
Саме напередодні новорічних свят деякі несвідомі громадяни заради особистого збагачення нелегального зрубують ялинки в громадських місцях, парках тощо. І цим завдають невиправну шкоду природі та екологічному стану наших міст.
Хто з нас не мріяв про досконалі параметри власного тіла? Скільки зусиль ми докладали, щоб врешті-решт досягнути бажаних результатів. Моя історія не унікальна, можливо, вона і не заслуговує уваги, проте вона є застереженням і моєю ... сповіддю.
Кабінет Міністрів України поставив завдання перед відповідними службами - захистити тварин від знущання. Зокрема, уряд вимагає застосувати всі можливі правові механізми, як для проведення профілактичних заходів, так і для виявлення та покарання осіб, причетних до жорстокого поводження з тваринами. Прийняти таке рішення уряд спонукали непоодинокі факти жорстокого поводження з безпритульними тваринами на території України.
Щоб жити «на повну», треба байдуже ставитись до думки інших, спрощувати правила, навчитися створювати можливості, а не чекати слушного моменту. Це, так би мовити, спосіб життя сучасної молоді.
Хто б не говорив , а ми громадяни великої Європейської країни. Так, вам не здалося, саме європейської. Адже географічно ми знаходимся в Європі. А хто вважає що ми азіати, прошу дуже – пакуйте валізи.
Ні для кого не стане новиною , що найбільшою проблемою нашого суспільства є згубні звички . Такі залежності , як вживання алкоголю , нецензурна лексика , куріння – є поширеними в Україні.
В перший день листопада, здавалося б, ніщо не віщувало біди. Але надвечір вулицю Пасічну сколихнуло лихо. Поблизу Пагорба Слави лоб в лоб зіткнулися дві маршрутки, що були вщент переповнені. Це і не дивно, адже в час-пік «втрамбуватися» в консервоподібний громадський транспорт – справжнє щастя. Це іноді нагадує боротьбу за місце під сонцем, тобто за місце в салоні.
Вона Олена Кучер, або ж Альоша, якій Європа аплодувала стоячи. Її очі - кольору моря , приємне обличчя. Вона радо спілкується зі своїми співбесідниками. Про внутрішній світ дівчини найкраще розкажуть її пісні, а про свої зіркові будні охоче розповідає сама.
Звістка про те, що вбито новонароджену дитину, — шокує нормальних людей. Нажаль, часто трапляється, що жінки, таємно народивши дитину, з тих чи інших причин не бажають бути матерями. Не бачачи іншого виходу зі складної життєвої ситуації, вони просто викидають немовля на смітник, закопують живцем, чи лишають на дорозі, де його найчастіше знаходять вже мертвим.
Чому мати вирішує так вчинити зі своєю кровинкою? Через психологічний надлом, через бідність, страх — це вже питання другорядні, хоча виховання відповідального батьківства — чи не найперша справа держави. За те, що дитину залишено напризволяще із загрозою для її життя, Кримінальний кодекс України передбачає покарання: три роки ув’язнення. Та зараз йдеться не про покарання, а про викинутих дітей, яких можна й треба рятувати.
Унікальний для України проект «Вікно життя», який стартував у Львові у травні 2009 року з ініціативи та за фінансової підтримки приватної особи.
Чи задумувалися ви над тим кому ми повинні завдячувати за винайдення друкарства та в загальному видавничої справи? Чи цінуємо тих, хто своїми стараннями полегшив наше життя, оскільки без засобів масової інформації ми не отримували б вчасно необхідної інформації. Ми повинні в першу чергу цінувати винахідників видавничої справи, але окрім самих винахідників друкарства, ми змушені знати і дякувати його дослідникам, адже саме вони доводили діяльність винахідників та “будівників” друкарства.
Для того, щоб знати про дослідників видавничої справи та цінувати їхній труд необхідно спочатку коротко ознайомитися з історією видавничої справи на етапі її становлення, адже як дослідники, так і першовідкривачі-винахідники безпосередньо пов’язані з видавничою справою своїми внесками та працею.
Отож, розвиток світової і вітчизняної видавничої справи почався за дві тисячі років до Різдва Христового і закінчується сьогоденням. Слід відзначити, що українська видавнича справа розвинута у країнах найбільшого переселення українців у Європі та Америці, підтвердженням чого є своєрідний протоукраїнський архів «Кам'яна Могила», «Велесова книга», «Руське письмо IX століття», «Літопис Аскольда».
