Чимало підприємств, установ та організацій намагаються поповнити знання і навички своїх працівників організовуючи різноманітні курси підвищення кваліфікації: конференції, практикуми, лекції та семінари. Але не всі знають, як правильно оподатковуються такі блага для працівника чи юрособи.
Сьогодні, 22 січня 2020 року, Україна святкує 101-шу річницю проголошення Акту злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Саме цього дня було проголошено незалежність Української Народної Республіки.
Президент Володимир Зеленський підписав указ про строки проведення призовів на строкову військову службу у 2020 році, а також про звільнення в запас.
На строкову службу в цьому році будуть призивати у квітні-червні й у жовтні-грудні.
Чимало фірм, установ, організацій (юридичних осіб) працюють в Україні на спрощеній системі оподаткування, але, іноді, виникає потреба перейти на загальну систему оподаткування щоб почати працювати з більшим оборотом активів чи з іншої причини.
Відповідно до п.1 частини 1 ст.7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» базою нарахування ЄСВ для платників, які згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464 є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Юридичні норми законодавства України є досить чіткими стосовно оподаткування в будь-якій сфері і таке явище, як земельна ділянка включена до статутного капіталу юридичної особи не є винятком.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ПКУ).
Фіскали зазначають: до ІІІ-ї групи платників єдиного податку належать юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн грн. При цьому не можуть бути платниками єдиного податку ІІІ-ї групи, зокрема, суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.