Хто такий військовозобов'язаний в Україні та хто такий призовник - розповідаємо, у чому відмінність цих двох категорій і коли не можуть призивати на військову службу. ...
Не варто довго розглядати на головоломці велику тварину. ...
Відображати на сторінці новин.
СТАТТІ
350 РОКІВ ТОМУ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ БУЛИ РОЗПОДІЛЕНІ МІЖ ПОЛЬЩЕЮ ТА РОСІЄЮ
30 січня (9 лютого) 1667 р. в селі Андрусово поблизу Смоленська між Росією і Річчю Посполитою було укладено договір про перемир’я на тринадцять з половиною років.
Цей договір завершив тривалу російсько-польську війну впродовж 1654-1667 рр., розпочату через землі, захоплені Польщею в 1609-1611 рр.., та невизнання нею возз’єднання Українських територій з Росією.
Зазначена війна точилася на території Малоросії, Білорусії, Литви та Росії. Бойові дії велися з перемінним успіхом і виснажили сили воюючих сторін, що і призвело до компромісної угоди.
На початках переговорів щодо миру сторони мали на меті укласти так званий «Вічний мир», але зробити це виявилося важко через козаків, які не хотіли знову йти під владу Польщі і через небажання царського уряду відмовитися від прав на українські землі, що залишалися під владою поляків.
Після тривалих переговорів А.Л. Ордін-Нащокін з боку Росії і Ю. Глібович з боку Польщі підписали договір про перемир’я на 13,5 років, протягом яких сторони зобов’язалися підготувати умови для «Вічного миру» між ними.
Згідно з умовами договору Річ Посполита повертала Росії Смоленськ і Чернігівські воєводства, визнавала возз’єднання Лівобережної України з Росією, а Правобережна Україна і Західна Білорусія залишалися під владою Речі Посполитої. Київ повинен був залишатися за Росією до 1669 р., однак вона зберегла його за собою і пізніше, сплативши 146 тис. рублів як компенсацію, що було оформлено підписаним пізніше у 1686 р. «Вічним миром».
Запорізька Січ була оголошена під спільним управлінням обох держав. У разі нападу кримських татар на українські землі Росія та Польща зобов’язувалися надати козакам допомогу, а при нападі татар на одну з договірних сторін інша не повинна була їх підтримувати. Був проведений обмін військовополоненими.
Тим не менш, Андрусівський договір не вирішив багато складних питань як в Росії так і в Речі Посполитій, щодо фактичного контролю над українцями.
Договір знаменував перехід від давньої ворожнечі між Росією і Польщею до їх зближення на грунті спільної боротьби проти Османської імперії, а на початку XVIII ст. і проти Швеції.
У 1686 р. між Росією і Польщею був укладений «Вічний мир», що підтвердив умови Андрусівського перемир’я, але в майбутньому конфлікти між країнами це не вирішило.
Підсумовуючи, розуміємо, що саме за Андрусівським договором землі України були поділені між двома могутніми на той час країнами, які завжди претендувати на наші території. Навіть зараз, після трьох з половиною століть, дехто в голос, а дехто пошепки не проти були б знову оволодіти сучасною Україною.