»  ПРО НАС   »  ПОСЛУГИ   »  КОНТАКТИ


   ГОЛОВНА СТОРІНКА  •  АНАЛІТИКА  •  СТАТТІ  •  ТЕМИ ДНЯ  •  АНОНСИ  •  ОГОЛОШЕННЯ 


ГАРЯЧІ НОВИНИ

Кулеба на зустрічі з Блінкеном показав мапу України з "посунутими" кордонами Росії
2022-01-20 12:09

Мапа включає кілька регіонів сучасної Росії.
...
Заради України США обіцяють залишити Росію без мікрочіпів
2022-01-20 12:09

Йдеться про блокування глобальних поставок мікрочипів в Росію.
...
46-річна Наталя Могилевська в монокіні продемонструвала витончену фігуру
2022-01-20 12:03

Шанувальники засипали співачку компліментами.
...
Синоптик розказала, як стрибки атмосферного тиску впливають на здоров'я людини
2022-01-20 12:01

За словами Наталки Діденко, стрибки атмосферного тиску небезпечні для людей із серцево-судинними захворюваннями, а також для тих, хто має знижений артеріальний тиск.
...
Стало відомо, коли вийде нова масштабна гра у всесвіті "Гаррі Поттера"
2022-01-20 11:51

Реліз точно відбудеться в цьому році.
...
В Україні бустерне щеплення від COVID-19 можна зробити на вокзалах: названо адреси
2022-01-20 11:48

В "Укрзалізниці" повідомили перелік та графік роботи таких пунктів.
...
Знесилів та вмирав: волонтер 20 днів виходжував лебедя із запаленням легенів
2022-01-20 11:48

Коли лебідь одужав, його відпустили на свободу.
...
Українські полярники показали дитинчат пінгвінів
2022-01-20 11:44

Також вони розповіли, скільки пінгвінів нині живе біля української станції "Академік Вернадський".
...
Феноменальне виконання: 15-річний форвард забив ударом через себе з лінії штрафного
2022-01-20 11:38

Юний форвард склався і розкішною бісіклетою не залишив шансів голкіперу суперника.
...
У МОЗ попередили про особливості "Омікрона": заразніший, частіше хворіють діти
2022-01-20 11:31

Інкубаційний період COVID-19, викликаного цим варіантом, значно коротший - від 2 до 5 днів.
...
Відображати на сторінці  новин.

СТАТТІ

ІДЕЯ СВОБОДИ НАЦІЇ ПЕРЕСЛІДУВАЛА ЙОГО ВСЕ ЖИТТЯ (або – КОРОТКО ПРО МАЗЕПУ)

Гетьман Іван Мазепа належить до тих постатей в українській історії, котрі своєю діяльністю і вчинками найвиразніше виявляли найвищу мету українського народу – прагнення до волі й державності. Ще за життя він викликав підвищену увагу до себе з боку політиків, митців, увагу, що не зникала й по його смерті. Переломним моментом у трактуванні постаті І.Мазепи стала Полтавська битва, коли «знак плюс був замінений знаком мінус» в відношенні та ставленні до нього.

Народився Іван Мазепа (Калединський) 20 березня 1639 р. в шляхетській православній родині на хуторі Мазепинці Київського воєводства (неподалік від Білої Церкви). Іван Мазепа вчився в Києво-Могилянському колегіумі, потім — в єзуїтському колегіумі у Варшаві. Їздив вчитися в Італію, Німеччину, Францію. У 1665 році Мазепа зайняв посаду Чернігівського підчашого, а в 1669 р. він став ротмістром гвардії гетьмана Дорошенка. У 1674 році потрапив до запорозьких козаків, де через кілька років став генеральним осавулом. З 1687 р. гетьман Війська Запорозького лівого берега Дніпра, а з 1704 року, після об’єднання територій Лівобережної та Правобережної України, — війська Запорозького обох сторін Дніпра (1687-1708 рр.). Кавалер ордена Андрія Первозванного з 1700 року. Князь Священної Римської імперії з 1 вересня 1707 р. Тривалий час був одним з найближчих сподвижників російського царя Петра I і багато зробив для економічного підйому Лівобережної Січі. За військові заслуги королем польським Августом Сильним нагороджений орденом Білого Орла. І.Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури. В умовах Північної війни (1700-1721 рр.), гетьман І.Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.

Протягом майже всього гетьманування Мазепа проводив традиційну для гетьманів Лівобережної України політику. З послідовністю він зміцнює становище старшини, роздавши їй понад тисячу дарчих на землі. Завдяки щедрим дарам від царя Мазепа накопичує близько 20 тис. маєтків і стає одним із найбагатших феодалів Європи. Ревний покровитель православ'я, він будує по всій Гетьманщині цілу низку церков, споруджених у стилі українського бароко. Заходами Мазепи Києво-Могилянській колегіум набув статусу академії (у цей час відомої як «Могило-Мазепивіанська») (завдяки матеріальній підтримці гетьмана вона спромоглася спорудити нові корпуси і збільшити кількість спудеїв до 2 тисяч).

Після Богдана Хмельницького саме Мазепа вперше поставив особу гетьмана на рівень державного володаря, практично – монарха. Недарма в народі побутувала приказка: «від Богдана до Івана не було гетьмана». Свою владу він ототожнював з могутністю держави. Мазепа якнайрішучіше захищався від будь-яких посягань з боку запорожців, що боролися за свою автономність, і від деяких старшин, які посилали донос за доносом цареві. У своїй зовнішній політиці гетьман відмовився від орієнтації на Польшу, Крим і Туреччину. Боротьба з Росією видавалась на той час безнадійною, тому тривалий час Мазепа просто продовжував лінію Самойловича, спрямовану на забезпечення максимально можливої автономії.

Проблема економічного розвитку України-Гетьманщини в кінці XVII – на початку XVIII ст., а разом з тим і питання про господарчу діяльність гетьмана Мазепи й досі ще залишаються мало дослідженими. Щоправда, для цього вже зібрано чимало джерельного матеріалу, та й поодинокі дослідники цікавилися цими питаннями. Деякі факти українського економічного життя доби Мазепи історично і Генетично пов'язані з часами Самойловича, а чимало наслідків економічних подій доби мазепи виявилися щойно в наступних десятиліттях. З другого боку, ціле гетьманування Мазепи було заповнене тривалими, майже безперервними війнами, що могли хіба руйнувати народне господарство країни, а ніяк не сприяти йому.

На розвиткові українського господарства відбивалися не самі війни які в цей час тривали практично безперервно. Дуже докучали різні стихійні лиха — неврожаї, сарана, пошесті тощо. Останнє десятиліття XVII ст. було багате на неврожаї. Сарана була в 1688 р. («перша саранча») і в 1690 pp.

Та, незважаючи на всі ці несприятливі умовини, українське господарство в добу Самойловича (другий період гетьманування) і Мазепи переживає часи свого піднесення. Ще за Самойловича відновлюється перервана подіями Хмельниччини і Руїни торгівля України з Західною Європою як через балтійські порти – Ґданськ (Данціґ), Кенігсберг і Ригу, так і суходолом - через Краків та Вроцлав. Поширюються торговельні зносини також з Кримом і Чорноморсько-Дунайськими країнами. Неабиякого значення набуває торгівля з Московщиною, куди вивозилося горілку, тютюн, салітру, шкіру, віск, скло (посуд), гналося худобу тощо. Українське господарство починає цікавитися й південно-східними рийками (Кавказ, Персія), не кажучи вже про старі торговельні стосунки з Доном. Росте і внутрішня торгівля, зокрема торговельний обмін між північчю й півднем Гетьманщини, між Гетьманщиною і Запоріжжям та Слобожанщиною, між Лівобережжям і Правобережжям.

Цей зріст української торгівлі продовжувався ще в ширших розмірах за гетьманування Мазепи, виявляючи безперечну тенденцію до дальшого розвитку.

Дуже важливим чинником економічного піднесення Гетьманщини в кінці XVII – на початку XVIII ст. була могутня хвиля колонізації Лівобережжя в другій половині XVII ст. Маса української людності з усіх суспільних верств кидає Правобережжя, вщент зруйноване подіями Руїни, і переходить на лівий берег Дніпра, залюднюючи і нові простори багатої природою й ще не займаної людиною землі. Тут, на цій порівняно спокійній території, що давно вже чекала на мирний труд, повіває новий могутній дух підприємництва, який охоплює всіх, не виключаючи жінок, від високого козацького достойника й до звичайного промисловця, і створює нові верстати праці, нові оселі, нові матеріальні добра.

Це нагромадження господарчої енергії країни знайшло собі доброго керівника в особі гетьмана Мазепи. Мазепа завжди дуже цікавився господарчими справами. По-європейськи освічена людина, вихований у принципах модного тоді меркантилізму, Мазепа добре розумів значення економіки для загального розвитку країни. Сам добрий господар, він умів своїм гострим оком добачити й важливі проблеми народного та державного господарства України, й зовсім нібито дрібні поточні справи свого власного маєтку. Офіційні гетьманські звідомлення цареві, які збереглися в московських архівах, чимало уваги присвячують різним господарським питанням, а іноді дають широкий огляд економічного стану країни та її населення. Та найкращим доказом особливої уваги Гетьмана до справ господарських є сотні гетьманських універсалів, виданих Мазепою (їх було, звичайно, значно більше), більшість яких так чи інакше стосуються землеволодіння, сільського господарства, фінансів, торгівлі, промисловості та різних соціально-правних питань.

З самого початку свого гетьманування Іван Мазепа виявив себе як великий покровитель і меценат національної культури, мистецтва, науки, православної церкви. Певною мірою він продовжував традицію, закладену в першій чверті XVII ст. козацьким гетьманом Петром Конашевичем Сагайдачним. Всякими способами Мазепа допомагав та сприяв розвитку освіти в Україні. У Києві, Чернігові, Переяславі та інших містах і навіть селах фундував школи, бурси й шпиталі, наділяв маєтностями українські монастирі, котрі на той час були вогнищами просвіти завдяки власним школам і друкарням. Мазепа взяв під свою опіку Києво-Могилянську академію, дбав про її розвиток, щедро обдарував її маєтностями. У 1693 р. наново побудував братську церкву Богоявлення, поставив новий будинок для Академії, щоб поліпшити умови «всякому з малоросійських дітей, хотящему вчитися».

Гетьман щедро фінансував розвиток мистецтва, зокрема архітектури й малярства, прикрасив українські міста спорудженими й реставрованими чудовими храмами, розбудував в Україні на свій кошт, а також використовуючи військовий скарб, близько 20 церков. Різні за виконанням, величні, розкішні споруди водночас мають і спільні риси, названі мистецтвознавцями «Мазепиним бароко».

Отже, основні цілі політики Мазепи як гетьмана України були:

1) об'єднання (або принаймні консолідація) українських земель – Гетьманщини, Правобережжя, Запоріжжя і, якщо можливо, Слобожанщини та Ханської України в складі єдиної Української держави під гетьманським регіментом;
2) встановлення міцної автократичної гетьманської влади у становій державі європейського типу зі збереженням традиційної системи козацького устрою.

Обидві цілі визначили політику Мазепи супроти Польщі, Туреччини (і Криму) в усіх її флуктуаціях і, головне, супроти Москви.

Він провадив щодо Москви досить хитру та обережну «подвійну» політику, коли це було потрібне для здійснення його головних політичних цілей і, звичайно, доки це було можливе.

Захоплюючи період Північної війни хочемо нагадати, що у 1708 році Мазепа таємно перейшов на бік противника Російської держави — шведського короля Карла XII, майже за рік до його розгрому російською армією. За зраду присязі І. Мазепа був відданий громадянській страті з позбавленням титулів і нагород, які він отримав від царя. У 1709 році Петро I наказав виготовити в єдиному екземплярі Орден Іуди, яким припускали нагородити Мазепу за зраду російського царя. Російська православна церква піддала Івана Мазепу анафемі. Втікаючи після поразки від переслідування російської кінноти, Мазепа і Карл XII знайшли притулок у Молдові, що належала Османській імперії. Тут, біля міста Бендери у селі Варниця, 21 або 22 вересня 1709 року Іван Мазепа помер і був похований. Згодом перепохований в Галаці (нині Румунія).

ПРОПОНУЄМО ВАШІЙ УВАЗІ додатковий матеріал для ознайомлення із життям та діяльністю великого гетьмана та його доби:

ЛІТЕРАТУРА –

1. Гетьман Іван Мазепа та його доба : (До 285-річчя від дня смерті): Тези доп. наук. конф. / Музей гетьманства / Г. Ярова (упоряд.). — К. : Просвіта, 1995. — 47с.
2. Гетьман Іван Мазепа. 1644-1709: Інформ. список л-ри / Київське обласне управління культури ; Київська обласна бібліотека для дітей / Микола Павлович Зніщенко (ідея,проект,наук.ред.), Олена Миколаївна Литвин (уклад.), Валентина Василівна Володько (уклад.). — К., 2004. — 20с.
3. Гетьман Іван Мазепа. Погляд крізь століття: Каталог виставки, 21.06 - 24.08. 2003 р., м. Львів / Львівська галерея мистецтв / Володимир Недяк (уклад.,фотограф,худож.). — К. : ПП "ЕММА", 2003. — 64с.
4. Ємченко О. Тріумф і драма Івана Мазепи //Наука і суспільство. - 1999. - № 10-12. - C. 25-26
5. Журавльов Д. Мазепа: людина, політик, легенда. — Х. : Фоліо, 2007. — 382с.
6. Іван Мазепа та його доба: Матеріали доп., рефератів Міжнар. наук. конф., Будапешт, листопад, 2000р. / Омелян Русин (уклад.). — Ужгород : Мистецька лінія, 2001. — 75с
7. Костомаров Н. Руина ; Мазепа ; Мазепинцы: Исторические монографии и исследования. — М. : Чарли, 1995. — 800с.
8. Крупницький Борис Дмитрович. Гетьман Мазепа та його доба. — К. : Україна, 2001. — 238с.

ВІДЕО –

1) Гетьманування І. Мазепи (укр.) ЗНО з історії України – https://www.youtube.com/watch?v=DLrRzXOh9io
2) Гетьман Війська Запорізького Іван Мазепа – https://www.youtube.com/watch?v=s0yQp338qdk
3) Україна: забута історія - Іван Мазепа: вдячність царя – https://www.youtube.com/watch?v=HC84ksICY5o
4) Гетьман Іван Мазепа – https://www.youtube.com/watch?v=WG5tmolQX7s


ІА ГВ
  2017-03-20  [Версія для друку]

ДОДАТИ КОМЕНТАР

Ім'я*
E-mail
Текст*
Число*
[назад]

ПІДПИСКА






КУРСИ ВАЛЮТ

Курсы валют на PROext

ПОГОДА


НАША КНОПКА

 
IA Глобальні віки

 

© 2022 IA "Глобальні віки"