»  ПРО НАС   »  ПОСЛУГИ   »  КОНТАКТИ


   ГОЛОВНА СТОРІНКА  •  АНАЛІТИКА  •  СТАТТІ  •  ТЕМИ ДНЯ  •  АНОНСИ  •  ОГОЛОШЕННЯ 


ГАРЯЧІ НОВИНИ

У Києві презентували мобільний додаток «Картки киянина»
2018-10-17 15:41

Додаток доступний для мобільних пристроїв на платформах Android та iOS. Київ. 17 жовтня. УНІАН. У Києві презентували мобільний додаток найбільшого соціального проекту України «Картки киянина». Офіційне...
...
Управління морської охорони візьме під контроль кордон від Ізмаїла до Маріуполя
2018-10-17 15:39

Для прикриття території України від вторгнення з моря нарощується морська компонента.
...
Паломництво не має бути підміною духовного життя - Митрополит Антоній
2018-10-17 15:39

Митрополит Антоний / facebook.com Управляющий делами Украинской Православной Церкви митрополит Антоний рассказал о духовном смысле паломничества по святым местам. - После падения железного занавеса,...
...
"Пацани падають, кров летить усюди": очевидці розповіли про теракт в Керчі
2018-10-17 15:36

В результаті теракту в коледжі загинули щонайменше 18 осіб і постраждали ще 50.
...
Техас постраждав від потужної повені
2018-10-17 15:34

Усього за кілька днів місцями випало понад 25 сантиметрів дощу.
...
У Кабміні повідомили, коли чекають офіційного рішення СОТ щодо транзитного спору України з Росією
2018-10-17 15:30

В разі позитивного для України рішення і відмови Росії його виконувати, українська сторона отримає легітимне право ввести відповідні обмеження на російську продукцію.
...
Встановлено особу терориста, який влаштував вибух в Керчі
2018-10-17 15:28

За даними ЗМІ, вибух влаштував Владислав Росляков, що вступив до коледжу у 2015 році.
...
Під Кабміном депутата облили фекаліями
2018-10-17 15:26

Бризки потрапили також на протестувальників, що знаходилися поруч.
...
В Іраку мусульмани врятували від ІДІЛ стародавні християнські манускрипти
2018-10-17 15:16

Мусульмани, ризикуючи життям, врятували від ІДІЛ древньохристиянскі манускрипти / islam-today.ru Священик Халдейської католицької церкви в Ербілі (Ірак) отець Паулос Табіт Мекко, розповів, що...
...
Керченський стрілок підірвав бомбу після того, як закінчилися патрони – хронологія теракту
2018-10-17 15:15

Підриву бомби передувала стрілянина.
...
Відображати на сторінці  новин.

СТАТТІ

СУЧАСНА МІГРАЦІЯ НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ В ПАРИЖІ
Скоріш за все більшість свідомого населення України розуміє чи принаймні припускає, що тенденції по міграційних процесах нашого населення повертаються у період кінця 1980-х – початку 1990-х років. На жаль, але неможливо спинити процес виїзду українських громадян за межі своєї держави здійснюючи політику гноблення, наруги та приниження у більшості суспільних норм життя над своїм народом і в цей час заявляти про сумнівні досягнення на благо суспільства. Саме такі події тривають в Україні практично з моменту здобуття незалежності у 1991 році, а в останні роки з особливим цинізмом від найвищих посадових осіб країни і не тільки. Шкода, що Україна будучи територіально найбільшою державою Європи, маючи чимало природніх ресурсів і населення яке аж ніяк не можна назвати лінивим котиться в прірву занепаду і деградації у багатьох суспільно-економічних, правових, соціально-культурних напрямках життя. Одним з підтверджуючих факторів сказаного є міграція українців у інші держави світу.

Міграції населення належать до числа складних системних об′єктів дослідження. Термін міграція походить від латинського migratio і в перекладі означає переміщення. В широкому розумінні, міграційні процеси – це процеси просторового переміщення людей між поселеннями, регіонами, країнами. У вузькому значенні, під ними розуміють сукупність переселень людей, пов′язаних зі зміною ними місця проживання на довготривалий строк, що спричиняє зміни територіального розміщення поселення.

Розрізняють: внутрішню міграцію (переміщення населення в межах країни); зовнішню (переїзд до інших країн або виїзд з інших країн); маятникову (систематичні переміщення, пов'язані з роботою, навчанням тощо); сезонну (переміщення, пов'язані із сезонною роботою).

Соціологія вивчення міграційних процесів передбачає дослідження її причин і мотивів, складу мігрантів. Вивчається не тільки факт переміщення, а й такі компоненти даного процесу, як міграційна установка, міграційна мотивація, міграційна поведінка, чинники та стимули міграції, адаптація, інтенсивність, результативність та інше.

В умовах розширення світогосподарських зв′язків міжнародна міграція відіграє значну роль у соціально-економічному розвитку країн. З часом все більша частина держав приєднується до міграційних процесів. З одного боку міграція одночасно впливає на різноманітні аспекти суспільного життя: економіку, демографію, соціологію, політику, право, релігійне життя та інше. Але з іншого боку, аналіз розмірів і тенденції міжнародної міграції робочої сили ускладнений недосконалістю його інформаційного забезпечення, відсутністю уніфікованих національних і міжнародних показників.

13 вересня у Центрі Шептицького відбулась презентація дослідження на тему «Виклики сучасної міграції: українська спільнота в Парижі», організатором якого виступив Український католицький університет (УКУ). Автором концепції є владика Борис Ґудзяк (єпископ Української греко-католицької церкви, голова єпархії святого Володимира Великого в Парижі для українців візантійського обряду у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії, громадський діяч, провідний науковець у галузі церковної історії, президент Українського католицького університету, а в 2002-2013 рр. – ректор УКУ). Аналіз отриманих даних і підготовку звіту представленого 13 вересня провели науковці кафедри соціології УКУ: Оксана Міхеєва, Дмитро Миронович, Данило Судин, Віктор Сусак.

Зрозуміло, що охопити презентацією все дослідження було неможливо, а тому, доповідачі висвітлили базові компоненти дослідження та подали короткий аналітичний звіт з цього приводу.

Отже, дослідження проводилося у січні-лютому 2018 р. на замовлення та за підтримки єпархії святого Володимира Великого у Парижі, яку очолює владика Борис Ґудзяк. Як було зазначено під час аналітичного звіту проведене соціологічне дослідження є одним з кроків до зрозуміння наших (українських) мігрантів у різноманітті їхніх статусів та ідентичностей. Територіально дослідження обмежилось містом Париж і аж ніяк не претендує на вичерпність, оскільки для більш глобальних робіт потрібно задіювати значний фінансово-матеріальний та людський ресурси. Тим не менш, проведені роботи можуть мати широке значення для розуміння та моделювання соціоекономічних процесів і міграційних тенденцій – як на рівні української держави, так і глобально, адже проведеними роботами практично започатковано новий етап такого роду досліджень. Також, це дослідження висвітлює декотрі аспекти духовної тотожності мігрантів та їх церковно-релігійні потреби. В процесі роботи взяло участь 634 респонденти старших 16 років. Кількісну частину дослідження реалізовано як опитування віч-на-віч у низці локацій, де збираються українські мігранти: єпархія святого Володимира Великого в Парижі УГКЦ, парафія святого апостола Симона Зилота УАПЦ, посольство України у Франції, станції метро Шевальре та Корвізар, онлайн-опитування учасників фейсбук-спільноти «Українці в Парижі».

Таким чином, команда задіяних дослідників отримала наступні результати (усіх опитаних жіночої статі 60%, а чоловічої – 40%):
1. Ключовою групою серед українських мігрантів у Парижі є трудові мігранти, які становлять 73,7% від усіх опитаних.
2. Нелегально у Франції перебувають 44,1% опитаних, а от дозвіл на тимчасове перебування мають 31,7%. Отримали громадянство Франції 4,6% інтерв′юованих, а дозвіл на постійне місце проживання – 17,4% опитаних.
3. 39,6% респондентів пов′язують своє майбутнє з країною перебування, але ¼ опитаних планує повернутися в Україну.
4. Більшість опитаних, 75,4% є вихідцями із західних областей нашої країни; 63,3% перед виїздом до Парижа жили в містах, 26,7% у селі, а 9,9% – селищі міського типу.
5. Вищу освіту мають 52% респондентів. В офіційно зареєстрованому шлюбі живуть 58,5% опитаних. Одноосібне проживання засвідчили лише 5,1% інтерв′юованих, а ось поширеними типами домогосподарств є проживання удвох – 25,5%, утрьох – 21,8%, учотирьох – 19,0%, упятьох – 16,8%, від шести і більше – 11,7%.
6. 90% від опитаних зазначили, що мають досвід роботи у Франції і ключовою групою на ринку праці є особи від 21 до 40 років. Мігранти-чоловіки в основному зайняті у сфері будівництва (73,5%), а жінки – у сфері надання домашніх послуг таких як: догляд дітей, літніх осіб, прибирання, куховаріння тощо (59,8%).
7. Сумарний, середній, місячний дохід серед українських мігрантів становить 2000 євро, але є й такі, хто має середній та вищий за середній дохід (10% опитаних) який в середньому становить 3234 євро.
8. Приблизно половина інтерв′юованих володіють французькою мовою на рівні порозуміння з місцевими мешканцями. Загалом, кожен 10-тий не володіє мовою взагалі. Краще знають французьку жінки і зумовлено це місцем їхнього працевлаштування.
9. Найвищий рівень довіри в опитаних є до рідних які перебувають з ними у Франції і тих, які залишилися в Україні. Високою довірою користується УГКЦ, а ось найнижчий рівень довіри отримало українське посольство у Франції.
10. Стосовно громадської активності українських мігрантів то вона перебуває на досить низькому рівні. Більшість мігрантів не беруть участі у заходах які організовує українське посольство, а діяльність громадських організацій у житті респондентів також оцінюється досить низько.
11. Переважна більшість опитаних заявили, що жертвують на благодійність перебуваючи у Франції, але цікавим залишається факт того, що основні пожертви ідуть в Україну на: українську армію і АТО (тепер ООС), духовні та церковні потреби, дітей-сиріт, медицину і лікування. Коли говорити про Францію то респонденти в основному роблять пожертви тут на духовні та церковні потреби.
12. Стосовно релігійних переконань то більшість опитаних, а це – 53%, віднесли себе до УГКЦ і пояснити таку позицію можна тим, що як було вказано вище переважаюча частина опитаних є мігрантами з трьох західних областей України (Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської). На другому місці (16%) є ідентифікація українців з УПЦ Київського Патріархату.
13. Щодо вікових груп, то більшою активністю у релігійній сфері відрізняється група з віковим бар′єром 30-45 років.
14. Основна частина інтерв′юованих розглядають Церкву в першу чергу як місце для задоволення духовних потреб.

Що ж, провівши короткий підсумок дослідження можна з впевненістю сказати, що команда яка взяла участь у ньому досить активно приклалася до роботи і зуміла показати приклад для наслідування більш серйозним державним та громадським формуванням, які безпосередньо в змозі залучити до такого роду дослідження значні суми коштів і провести їх більш масштабно, адже українські мігранти в будь-якій країні світу потребують як мінімум турботи і підтримки від своєї країни, та хоча б мінімальних правових відносин, перебуваючи за її межами. Хоч українське суспільство і перебуває на етапі формування єдності, та потребує в першу чергу взаєморозуміння від керуючих органів влади, яка обрана народом і повинна йому служити. Можливо наша позиція занадто оптимістична, але є ж українці не лише в територіальних межах України, а й за ними, які люблять, цінують і поважають свою мову, традиції, культуру та переконання, національну приналежність та ідентичність і рано чи пізно Україна зможе стати конкурентноспроможною державою не лише Європи.

ФОТО 1 - зліва на право: Д.Миронович, І.Козлова, Д.Судин, О.Міхеєва, владика Борис Ґудзяк.
ФОТО 2 - у четвертому ряді знизу в червоній сорочці Т.Швець.


17 вересня 2018 року,
м. Львів

Тарас ШВЕЦЬ,
історик, юрист, заст. гол. ред. ІА «Глобальні віки»,
генеральний директор ТОВ «УГ «Генеральний лев»
  2018-09-17  [Версія для друку]

ДОДАТИ КОМЕНТАР

Ім'я*
E-mail
Текст*
Число*
[назад]

ПІДПИСКА






КУРСИ ВАЛЮТ

Курсы валют на PROext

ПОГОДА


НАША КНОПКА

 
IA Глобальні віки

 

© 2018 IA "Глобальні віки"