У поліції заявляють, що у квітні почали кримінальне провадження за фактом підкупу виборців в інтересах одного з кандидатів у президенти під виглядом програми «Турбота», де людям роздавали по тисячі гривень. ...
Сьогодні, 22 січня 2019 року Україна 100-й раз святкує проголошення Акту злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Саме цього дня було проголошено незалежність Української Народної Республіки.
Це свято офіційно засноване в 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави.
У 2011 році День Соборності об'єднали з Днем Свободи, який раніше відзначався 22 листопада, під назвою День Соборності та Свободи України. Однак, в 2014 році указом президента Петра Порошенка свято було відновлено як День Соборності України.
У цьому році, в столітній ювілей Акту Злуки, це свято відзначається під гаслом «Разом з власної волі з 1919 року».
КОРОТКА ПЕРЕДІСТОРІЯ:
13 листопада 1918 року Українська Національна Рада проголосила Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). Територія республіки становила 70 тис. кв. км. з населенням 6 млн. чоловік.
Становлення ЗУНР відбувалося у складній міжнародній ситуації. Антанта (військово-політичне об'єднання Англії, Франції та Росії) підтримувала відродження Польщі, намагаючись перетворити її на санітарний кордон між Західною Європою та більшовицькою Росією. Поляки, спираючись на допомогу Антанти, почали підпорядковувати собі західноукраїнські землі. 21 листопада 1918 року польські війська захопили Львів. Уряд Української республіки змушений був переїхати спочатку до Тернополя, а через місяць – до Станіслава (тепер Івано-Франківськ). ЗУНР обороняли українські збройні загони, основу яких становила патріотично налаштована молодь.
У грудні 1918 – січні 1919 років вони вели виснажливі бої з поляками, але жодна із сторін не могла здобути перемогу. За цих обставин уряд ЗУНР, намагаючись зміцнити свої позиції та реалізувати споконвічне прагнення співвітчизників поєднати українські землі в межах однієї держави, вислав делегацію до Києва. Цьому передувала майже двомісячна підготовча робота з узгодженням умов об'єднання УНР і ЗУНР.
22 січня 1919 року Директорія УНР видала Універсал про злиття Галичини, Буковини, Угорської Русі та Наддніпрянської України в єдину державу – Українську Народну Республіку. Того ж дня на Софійському майдані в Києві був офіційно оприлюднений Акт злуки. Здійснилася мрія багатьох поколінь українців про створення суверенної соборної України. Відтепер ЗУНР фігурувала в офіційних документах як ЗОУНР (Західна Область Української Народної Республіки).
Однак об'єднання України відбулося чисто символічно: вже через кілька тижнів після проголошення Акту Злуки, більшовики захопили Київ, пізніше поляки окупували Східну Галичину, а Чехословаччина – Закарпаття.
Перше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року в Карпатській Україні у місті Хуст, в той час – автономній республіці Чехословаччини. У цей день під синьо-жовтими прапорами відбулася тридцятитисячна маніфестація місцевого населення, яке з'їхалося до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 1919 року.
Яскравим проявом єдності, волі українського народу до свободи, став «живий ланцюг», організований патріотичними силами 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки. Мільйони тоді ще радянських українців взялися за руки від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.
Відтоді в Україні «живі ланцюги» створювалися неодноразово, символізуючи єдність (соборність) українського народу, а День Соборності зараз відзначається на державному рівні вже щороку.
На жаль, урочиста декларація про «злуку» не перетворилася на реальне об'єднання двох державних організмів і на практиці залишилися дві українські держави, і лише у військовій організації вони були єдиним цілим, залишивши позаду політику. Та все ж, Акт злуки був ключовим кроком до майбутнього об′єднання України та українців навколо своєї національної ментальності.
У сучасному українському національному календарі дата 22 січня займає одне з провідних місць і має глибокий символічний зміст: одвічної мрії українців на вільне життя в самостійній соборній незалежній державі.
