ІА Глобальні віки (АНАЛІТИКА)


ВИЯВЛЕНО НОВИЙ ТИП ЗАХВОРЮВАННЯ – СИНДРОМ КОМП’ЮТЕРНОГО СТРЕСУ

Про негативний вплив комп’ютера на здоров’я як дитини, так і дорослого, відомо давно, проте факти, про які всі знають, як виявляється, не достатні для того, аби люди прислухалися до загальновідомих порад, і таки берегли своє здоров’я від негативного впливу комп’ютерів. Саме тому у цьому матеріалі будуть наведені нові докази того, що таки не варто довго засиджуватися біля комп’ютера.

Раніше суть проблемного впливу комп'ютера на здоров'я людини полягала у перенапруженні очей, підвищеній дратівливості, інших негативних та всім відомих впливах, але вдалося з’ясувати, що існує також так звана комп'ютерна хвороба, і серед користувачів ПК виявлено новий тип захворювання - синдром комп'ютерного стресу (СКС), який проявляється головним болем, запаленням слизової оболонки очей, підвищеною дратівливістю, млявістю і депресією.

Симптоми захворювання різноманітні і численні, не завжди легко відрізнити цей тип хвороби від іншого, не комп’ютерного. Ці симптоми згруповані за принципом впливу на ту чи іншу частину організму. Вищезазначена хвороба може викликати загальне нездужання, яке супроводжує сонливість, втомлюваність, не минуща втома (навіть після відпочинку); головні болі після роботи; очні болі, головні болі в області надбрів'їв і лоба, в потиличній, бічних і тім'яної частинах голови, болі в нижній частині спини, в області стегон, в ногах; почуття поколювання, оніміння, болі в руках, зап'ястях і кистях; напруженість м'язів верхньої частини тулуба (шия, спина, плечі, руки).

У тих, хто забагато часу проводить біля комп’ютера, може виникнути захворювання очей, із швидкою стомлюваністю, відчуттям гострого болю, печінням, сльозливістю; частим морганням, відчуттям натертості. Або ж можливе порушення візуального сприйняття: неясність зору на дальній відстані відразу після роботи за комп'ютером («завіса перед очима»); неясність зору на близькій відстані (зображення на екрані погано фокусується); неясність зору посилюється протягом дня; двоїння в очах; окуляри стають «слабкими », головні болі; косоокість. Крім цього, може з’являтися погіршення зосередженості та працездатності (дуже часто виявляється наслідком візуальних порушень): неможливість сконцентруватися протягом тривалого часу; дратівливість під час і після роботи; втрата робочої точки на екрані, пропуски рядків, слів, введення повторних рядків; помилки при заповненні колонок («непопадання» ), перестановка слів або цифр місцями.

Окрім цього, варто зазначити, що причинами різноманітних симптомів СКС, на думку медиків, є: наднапружена робота очей і неправильне положення тіла; носіння невідповідних окулярів або контактних лінз; неправильна організація робочого місця; підсумовування фізичних, розумових і візуальних навантажень; низький рівень візуальної підготовленості для роботи з комп'ютером.

Отож оскільки повністю відмовитися від перебування за комп’ютером - неможливо, варто значно обмежувати час перебування біля нього. Навіть висновки глобального дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) підтвердили, що впровадження нових технологій у навчанні та виділення коштів на придбання шкільних комп’ютерів не підвищує успішності учнів. Власне, у доповіді ОЕСР розглядається вплив освітніх технологій у школах на результати міжнародного тестування за програмою Pisa, що проходило у понад 70 країнах, і на результати тестів для визначення комп’ютерних навичок.

До речі, аналітики стверджують, що часте використання комп’ютерів у школах погіршує рівень успішності учнів. А Директор ОЕСР Андреас Шлейхер зазначає: “Зверніть увагу на систему освіти у Східній Азії, вона дуже ефективна, бо там обережно ставляться до використання технологій у навчанні. Ті студенти, які постійно використовують планшети і комп’ютери, здебільшого демонструють гірші результати, порівняно з тими, хто користується ними в міру“.

Також дослідники наголошують, що учні, які використовують комп’ютери в школі один або два рази на тиждень, мають “дещо кращі результати в навчанні”, ніж ті, хто досить рідко користується комп’ютером. Дослідження показали, що немає жодної країни, де часте використання інтернету в школах сприяло поліпшенню успішності, то ж не так вже й важко самостійно зробити правильні висновки.

Комп’ютер, на превеликий жаль, не допомагає краще засвоїти інформації, кажуть, навіть трохи уповільнює цей процес. То що ж робити? На це запитання відповідь проста: є новий спосіб швидкого запам’ятовування інформації. За запевненням професіоналів, які взяли участь у вирішенні цієї проблеми, розроблена гранично нескладна методика фіксування всього, що дуже бажано запам'ятати. І цей спосіб запам'ятовування інформації знайшов своє підтвердження у авторитетних вчених. Отже, на чому заснована методика? На результатах проведеного експерименту, в ході якого людині треба було приділити дуже малий проміжок часу і застосувати на практиці свою фантазію. Під час дослідження вчені фіксували мозкову активність учасників експерименту, підключивши датчики до мозку тестованих, під час демонстрацій невеликих фільмів на різну тематику. Після завершення відеоперегляду учасники досліду протягом сорока секунд повинні по можливості максимально точно відтворити у своїй голові все, що подивилися, і самостійно викласти. У проміжках, до того ж, показували ролики, що не потребували таких маніпуляцій. У результаті було встановлено, що завдяки короткому викладу та аналізу, людина через деякий час здатна згадати, принаймні, вдвічі більше подробиць від побаченого. Негайний переказ отриманої інформації збільшує здатність її буквального відтворення в пам'яті через 7-15 днів. Ті кадри, на яких увага не концентрувалася, запам'ятовувалися значно гірше. Підвищенню ефективності сприяє обставина співпереживання з героями відеороликів і особистої уявної співучасті в показаних ситуаціях. Тобто емоційний чинник у цьому випадку відіграє роль і каталізатора, і додаткового фіксатора.

Юліана Казімова
Ярослав Рудамьоткін