ІА Глобальні віки (АНАЛІТИКА)


І ЗНОВУ «ЕПІЦЕНТР». ЧИ ЗАДАВИТЬ ПРОКУРОР ЛУЦЕНКО ЗЛОЧИННУ ПОТВОРУ?

Братки на «Лексусах» добрались до СБУ у Львівській області

Справа побиття 09 березня 2016 року покупця біля «Епіцентру» набирає обертів. Цього разу Міністерство юстиції, Генеральна прокуратура України, СБУ у Львівській області, Прокуратура Львівської області та Головне управління національної поліції у Львівській області отримали заяву юридично-журналістського колективу такого змісту.

10.03.2016 р. та 24.04.2016 р. ми звертались в прокуратуру Львівської області та ГУНП у Львівській області з приводу того, що 09.03.2016 р. о 13.10 на автомобільній стоянці загального користування по вул. Городоцька, 302, м. Львів, котра належить та обслуговується торговим центром «Епіцентр», стався груповий напад на водія автомобіля «Фіат» д.н.з. 856-09 РЕ з нанесенням водієві у моїй присутності тілесних ушкоджень кулаками (та ймовірно металевим пістолетом) в обличчя (ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України – «хуліганство, вчинене групою осіб», ч. 2 ст. 126 КК України – «побої, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого»).

Нагадуємо суть справи. Я, керівник Інформаційного агентства «Глобальні віки» Руль Олександр Анатолійович, проходив позв ряди автомобілів, вийшовши з торгового центру «Епіцентр», прямуючи до свого авто. Посередині автостоянки, в проїзді, один навпроти одного стояли автомобілі («Фіат» д.н.з. 856-09 РЕ та «Лексус» з іноземним номерним знаком S13 2371), які, очевидно, перед тим не могли розминутись. Дорожня розмітка була не чіткою, а в основному місці – відсутньою, і тому не зрозуміло було хто і кого повинен був пропустити.

Я опинився на місці події в час, коли двоє невідомих чоловіків, орієнтовно по 35 – 40 років (очевидно вийшовши перед тим з «Лексуса»), били з двох сторін кулаками (та ймовірно металевим пістолетом) в обличчя та ногами в ділянку тулуба власника зазначеного автомобіля «Фіат» у його власному автомобілі. Лице у власника автомобіля «Фіат» було закривавлене, а ліве око підпухле від сильного удару (є коротке відео, котре 22.04.2016 р. надано мною слідчим). Пістолет у руках нападників виглядав, як спортивний стартовий (лише для подання сигналу), до того ж у такому напівзаржавілому стані, що навряд чи з нього міг бути здійснений якийсь постріл. Дії з обох сторін супроводжувались ненормативною лайливою лексикою.

У той момент я підійшов до автомобіля «Фіат», попросив нападників припинити бити потерпілого, запитав у них що сталось. У той же час один з нападників, залишивши потерпілого, розбив ногами обидві передні фари його автомобіля. Я покликав охоронця «Епіцентру», який знаходився неподалік, попросив охорону негайно викликати поліцію, надав охороні усі свої необхідні контактні дані та сказав, що згідний буду надати поліції пояснення у справі побиття потерпілого невідомими мені особами, як свідок. Один з осіб, який перед тим наносив удари потерпілому, представив охороні «Епіцентру» якесь посвідчення, яке, нібито могло в якійсь мірі виправдати його дії…

Оскільки поліція тривалий час не з’являлась, я змушений був поїхати з місця пригоди, однак в 14.00 зателефонував на «102» і додатково підтвердив свої наміри щодо надання пояснень у цій справі…

21.04.2016 р. я дізнався, що охорона «Епіцентру» не написала жодної заяви в поліцію з приводу групового нападу на власника автомобіля «Фіат», який стався 09.03.2016 р. Тому 24.04.2016 р. я доповнив свою заяву тим, що охорона «Епіцентру» (в т.ч. в міліцейській формі) під час хуліганських дій не підходила до місця події, доки я її не покликав. Після чого я попросив охорону викликати поліцію. А коли я підійшов до начальника охорони «Епіцентру», який стояв неподалік та байдуже спостерігав за тим, що коїлось, і запитав чому вони не втрутились в ситуацію, то він відповів, що потерпілий і сам міг бути винуватий, оскільки погрожував нападникам стартовим пістолетом. Отже, йому вже було відомо про те, що сталось – можливо з високовстановленої ширококутної відеокамери «Епіцентру», або від когось зі своїх підлеглих. Проте жодних дій щодо припинення правопорушення ним вжито не було (ст. 135 ККУ – «залишення в небезпеці», або 136 ККУ – «ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані»).

Станом на сьогодні, в ході проведення додаткових юридично-журналістських розслідувань, нам стала відомою така інформація про нападників, котра може стати в пригоді слідству, і яку просимо врахувати в ході його подальшого проведення, а розслідування самого злочину взяти під свій контроль відповідні компетентні органи.

Отже: 1. Найактивніше удари потерпілому наносив гр-н Крівчук Олег Миколайович, 1973 року народження, уродженець Ростовської області. Раніше судимий за ст. 189 ч. 3 КК України – «вимагання, поєднане з насильством, небезпечне для життя чи здоров’я особи, або таке, що завдало майнової шкоди потерпілому – карається позбавленням волі від 3 до 7 років», ст. 190 ч. 4 КК України – «шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, або організованою групою – карається позбавленням волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна». Даний громадянин є членом громадської організації «Вільна Галичина», яка входить до громадської ради при СБУ у Львівській області. Зазначена організація вже фігурувала у різноманітних конфліктах інтересів у Львові між представниками ЗМІ та забудовниками. Схоже, посвідчення саме цієї організації було представлено гр-ном Крівчуком О.М. охороні «Епіцентру» для підвищення свого соціального статусу після побиття потерпілого. Цікаво в яких ще епізодах фігурували посвідчення членів цієї громадської організації і чи дають ці посвідчення право на завдання людям тілесних ушкоджень, якщо дана ГО входить до громадської ради при СБУ у Львівській області? Ці та інші питання ми намагатимемось ще з’ясувати під час здійснення нами подальших журналістських розслідувань. Також гр-н Крівчук О.М. є членом наглядової ради ПрАТ «Будівельне управління № 11», котре знаходиться у Львові за адресою: вул. Шевченка, 331.

2. Другий з нападників, професійний боксер, гр-н Луців Ігор Тарасович, 1980 року народження. 19.09.2014 р. обраний терміном на три роки головою наглядової ради вищезазначеного ПАТ «Будівельне управління № 11». Також являється керівником фірми «ДН-Логістик».

Раніше зазначених осіб я не знав, і тому особистих інтересів не переслідую.

3. Потерпілим являється гр-н К. (особисті дані якого знаходяться, ймовірно, у слідчій справі Пустомитівського відділу ГУ НП у Львівській області), котрий вперше зателефонував мені лише 29.06.2016 р. і повідомив зокрема таке: «…На мене напали двоє чоловіків та почали наносити мені тілесні ушкодження всередині салону мого автомобіля в область голови, лиця – начебто за те, що я не пропускав їх проїхати машиною та погрожував ржавим макетом пістолета. І навіть відібравши макет пістолета, вони продовжували мене бити, принижуючи, в прилюдному місці. Пошкодили, зрештою, моє майно, побивши фари мого автомобіля, зламавши водійське крісло та мій мобільний телефон. Після побиття я кілька днів поспіль періодично втрачав свідомість, не міг повноцінно працювати, відчуваючи при цьому головокружіння, нудоту, біль в голові. Медична довідка про зняття побоїв була додана мою слідчій по даній справі».

4. На даний час, і зважаючи на суспільно-фінансовий статус (ймовірні впливи на державні структури, власний бізнес) нападників, небезпідставно вважаємо (я та юридично-журналістський колектив ІА «Глобальні віки»), що зазначеними особами вчиняється тиск на слідство та вчинятиметься і в подальшому на судовий розгляд справи, аби Пустомитівський районний суд Львівської області виніс якомога м’якше покарання для нападників; чого, вважаємо, не варто робити з огляду на осіб – вони давно могли помиритись з потерпілим, а не залякувати його і не намагатись диктувати свою «владу» в суспільстві, в тому числі з допомогою якоїсь «ксіви».

5. Щоб слідство могло дійти якомога об’єктивних висновків по даній справі і вжити адекватних заходів (для початку оголосити нападникам рішення про підозру тощо), можна також опитати в ході розгляду справи, мого знайомого: Швець Тарас Андрійович (тел.: 067-!!!-!!-!!), якому я розповідав про дану справу у той час, 09.03.2016 р., по телефону – на предмет того, що він почув з моїх слів.

Я у той день (09.03.2016 р.) зробив у своєму щоденному багаторічному записнику (не для оприлюднення, а для себе) такий запис, який також готовий буду представити суду в якості побічного доказу: «…Далі я їздив в «Епіцентр»... Коли повертався до машини, то побачив, що двоє здорованів з «Лексуса» б’ють в його машині якогось роботягу. Я попросив їх припинити це і запитав що сталось. Вони відповіли, що не могли розминутись машинами, що він, згідно правил, повинен був їх пропустити, а натомість погрожував їм пістолетом. Але навіть забравши в нього пістолет, продовжували його бити. Виявилось, що це лише стартовий пістолет. Били й при мені, і продовжували б, якщо б я не втрутився. Побили при мені фари в його машині. Прийшла охорона, в якої я попросив викликати поліцію. Дав двом сторонам свої візитки, і сказав, що готовий буду піти за свідка, якщо хтось з них напише заяву. Звісно, я на боці того, кого побили; йому розбили лице. Потім я поїхав додому».

Ну і на кінець цитата одного з коментаторів під час соціологічних опитувань до даної теми: «Пане Луценко, не доводьте народ до самовільної розправи над бидлом! Ніхто ні вам, ні їм терпіти не буде. Ви не влада, а слуги з тимчасово делегованими вам повноваженнями. Не забувайте про це».


ІА Глобальні віки