ІА Глобальні віки (СТАТТІ)


БІЗНЕС – ЖИТТЯ АБО СМЕРТЬ…

Ще в понеділок, 29 серпня, у Старому Селі Пустомитівського району Львівської області відбувся замах на відомого бізнесмена Богдана Копитка.

Протягом декількох днів нашому агентству вдалось зібрати та опрацювати велику кількість інформації і врешті опублікувати її.

ОТЖЕ, РОЗПОЧНЕМО З ПОСТРАЖДАЛОГО (особи на яку вчиняли замах):

Копитко Богдан Йосипович (далі – Б.Й.), народився у 1964 році, військову службу проходив у десантних військах, одружений (дружина померла в 2014 р.), має двох дітей. Під час служби в армії отримав судимість за участь в груповому побитті. Певні джерела повідомляють, що Богдан Йосипович був членом львівської кримінальної групи (бригади) Ореста Завінського, більш відомого під кличкою «Завіня» (застрелений ще у червні 1994 р.). Так, як Копитко вважався досить здібним та неординарним лідером він створив власну групу, в яку увійшли його близькі колеги. Дехто з правоохоронних структур та дослідників кримінальних 1990-х років вважають, що саме завдяки своїм здібностям лідера та оточенню з найближчих товаришів по ремеслу Копитко і вижив…

Приблизно в 1996-1997 рр. Богдан Копитко «переключився» на більш легальні способи заробляння грошей та розпочав декларувати свою прихильність до чесного бізнесу.

В 2001 р. під час так званих нарко-трафікових перипетій у Львові та Києві засвітилось декілька імен пов’язаних з Б.Й., а в 2004 р. Копитко дуже позитивно сприйняв Помаранчеву революцію та допомагав її фінансувати (дехто говорить, що саме в Старому Селі ховались від можливих репресій члени родини Віктора Ющенка). Згодом Б.Й. розчарувався у лідерах революції 2004-2005 рр.

Також, декілька років тому певних людей близьких до Б.Й. звинувачували (деякі ЗМІ) у причетності до нафтових махінацій на території Івано-Франківської області.

Дослідивши певні джерела інформації нам стало відомо, що Богдан Копитко був засновником багатьох фірм і підприємств (деякими він управляє і зараз), та має стосунок до ТзОВ «Горгани», ТзОВ «Глобус», в червні цього року став контролюючим співвласником ФК «Верес» та інші. Б.Й. перебуває у дружніх стосунках із низкою бізнесменів, політиків, олігархів, почесних консулів і «злодіїв у законі» загальноукраїнського і не тільки рівнів.

У 2000-х роках Богдан Копитко отримав громадянство Чехії.

Із достовірних джерел нам стало відомо, що Б.Й. та його сім’я проживали як в столиці Чеської республіки, так і в Старому Селі. Тобто, періодично, а точніше – регулярно Копитко з родиною приїжджали до рідного села, де мають чималий особняк, який знаходиться під постійною охороною відеокамер, собак та тренованих молодиків, а також, саме в Старому Селі проживають батьки Б.Й.

На даний час Богдан Копитко є головою спостережної (наглядової) ради ПАТ «Львівського холодокомбінату» і володіє контрольним пакетом акцій підприємства.

ТЕПЕР, ПЕРЕЙДЕМО ДО САМОГО ІНЦИДЕНТУ (29.08.2016 р.):

В понеділок 29 серпня близько 10:20 год. у Старому Селі приблизно за один кілометр від траси Львів-Бібрка-Івано-Франківськ пролунав потужний вибух та чутно було черги пострілів з автоматичної зброї.

Унаслідок вибуху та обстрілу автомобіля марки «Мерседес-Бенц» (гелентваген, «кубік») загинули мешканці Львова Віталій Сатутяк1993 р.н., львів’янин із вул. Володимира Великого і Андрій Стецишин 1993 р.н., проживав на вул. Гребінки, а також мешканець села Зимна Вода Роман Савка, 1984 р. н., які були охоронцями Б.Й.

Тілесні ушкодження отримав ще один охоронець Сергій Москалюк 1992 р. н., мешканець міста Дубляни Львівської області. Йому надано усю необхідну медичну допомогу. Саме до обов’язків цього чоловіка входило навчання охоронців-стажерів азів охоронного мистецтва.

Зазначені вище особи працювали на ПАТ "Львівський холодокомбінат" і два автомобілі "Мерседес-Бенц" так само належали цьому підприємству.

Вже за декілька годин практично вся Україна дізналась про вибух «джипа» у Старому Селі, адже журналісти не стримуючи емоцій висували різноманітні версії та вважали цю ситуацію «темою дня».

Тим не менш, на місце події виїхало чимало поліції, спецпідрозділів, швидких, пожежних та вищих посадовців області (Дмитро Загарія, Олег Синютка та інші).

В процесі збору інформації нам стало відомо, що з місця подій вилучено реактивний протитанковий гранатомет РПГ-26, п'ять патронів травматичної дії калібру 9 мм, три деформовані кулі та 115 гільз від патронів калібру 7,62 мм, два магазини до автомата Калашникова.

На даний час відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України «Умисне вбивство».

Також, нам стало відомо, що міна (фугас) була закладена під асфальтне полотно в період 05-07 червня 2016 року, коли одеська фірма «Автомагістраль-Південь» розпочала роботи із заміни дорожнього покриття (знімався верхній шар старого асфальту).

Міна була не радіокерованою, оскільки на місці події знайдено залишки дроту (близько 50 метрів).

На місці вибуху утворилась вирва циліндричної форми розмірами приблизно 4 на 2 метра і глибиною півтора метра.

Броньований автомобіль «кубик» з охороною в момент вибуху підняло в верх на 11 метрів та відкинуло на узбіччя.

Після вибуху «Мерседес-Бенц GL» обстріляли з трьох автоматів Калашникова.

Виявлено так зване місце спостереження – обкошена ділянка площею 30 метрів квадратних.

Були підозри про встановлення «розтяжкок», оскільки нападники повинні були страхувати себе від можливого переслідування.

Спеціалісти високого рівня практичних і теоретичних знань вважають, що цей підготовлений напад групою вишколених осіб не схожий на жоден із проведених до нього заходів у Львівській області, а якщо точніше, то такого рівня замах на Львівщині ще не використовувався за роки незалежності України.

Всі без виключення спеціалісти правоохоронної системи вважають, що вибухи і постріли, які пролунали в Старому Селі, — це не просто звичайні бандитські «розбірки» чи спонтанне застосування зброї, а добре продумана і ретельно вивірена диверсійна робота, яку могли зробити люди, котрі добре знають основи мінно-підривної справи, маскування,тактики і логістику проведення подібних заходів.

Багато хто вважає, що замах готували спеціалісти дуже високого рівня, які можливо були військовими і далеко не факт, що українськими!

Одним із свідчень цього є те, що із більш як сотні опитаних свідків ніхто не помітив нікого та нічого підозрілого.

Також, спеціалісти контррозвідки вважають, що проведення робіт із мінування, завезення зброї (а це не так просто) та стеження група добре підготовлених диверсантів проводила в декілька етапів.

Насторожує і виважена позиція поліції, яка, за звичкою любить давати поспішні коментарі такого змісту, як: «розподіл сфер впливу між бандитськими угрупованнями». Цього разу поліція дуже обережна у своїх висновках і коментарях.

Єдиним винятком можна вважати поспішну заяву директора Департаменту комунікації МВС України Артема Шевченка, який назвав Копитка «особою, доволі відомою у вузьких кримінальних колах Львівщини».

Вважаємо, що пан Шевченко, як колишній журналіст і генеральний директор телеканалу ТВІ поспішив у своїх висловлюваннях, за що потім поплатився «цікавою» розмовою з своїм керівництвом, оскільки не так давно Шевченко вже опинявся в центрі уваги суспільства розмістивши на каналі YouTube змонтоване відео після скандалу в Адміністрації Президента України між Саакашвілі та керівником МВС Арсеном Аваковим.

Отже, повернемось до суті справи.

Версій схеми нападу на бізнесмена можна припускати дуже багато, але поспілкувавшись із анонімним джерелом ми більше схильні до такої:

диверсійна група чітко знала що «клієнт» Б.Й. повинен їхати в супроводі охорони та перебувати у першому автомобілі «Мерседес» (завжди їздять парою два «Гелентвагени» і відрізняються лише однією літерою в номерному знаку; іноді – два Land Rover), тих, хто б їхав попереду потрібно було пропустити, а тоді, підірвавши перше авто з «клієнтом» обстріляти весь кортеж та поставити крапку пострілом із РПГ, адже охорона з супроводу також могла відстрілюватись.

Та сталось все трохи не так.

За декілька хвилин до нападу кортеж зупинився привітатись із двома чоловіками, яких добре знав Б.Й. і автомобіль-близнюк з охороною опинився першим в кортежі (повинен був їхати другим). Коли пролунав вибух і розпочався обстріл водій «мерса» з Б.Й. не розгубившись різко повернув у сторону та практично по рову який іде вздовж частини дороги проскочив місце засідки та зник. Автомобіль «Нива» з іншою частиною охоронців розвернулась і спробувала наздогнати невідомий білий автомобіль. Біля підірваного «кубіка» лежав поранений охоронець, а троє пасажирів загинули на місці.

На допомогу працівникам СБУ, поліції та військової контррозвідки, з Києва прилетіла спеціальна оперативна група на чолі з Начальником департаменту карного розшуку Дмитром Головіним, яка теж долучилася до розслідування і вже близько 20:00 год. в понеділок була на місці події.

Ще одним цікавим фактом залишається питання яким шляхом відходили нападники і чому не боялись, що їх може хтось помітить.

Дехто з слідчих вважають, що диверсанти мали в оточенні Богдана Копитка свого інформатора.

Тим не менш, чи не найцікавішим є те, що сам Б.Й. перебував у Львові лише дві доби на момент коли вчинявся замах.

Напередодні він прилетів з Чехії і нападники повинні були чітко володіти цією інформацією, та скоріш за все не з одного джерела…

В наступні декілька годин та днів певні розмови прокотились в Інтернеті про те, що причетним до замаху на Копитка є Вова-«Морда», який мститься за замах на нього (так ніхто і не довів причетність Копитка).

Видання «Ратуша» за 1-7 вересня, №33 (1800) опублікувало телефонну розмову (коментар) з цього приводу з Володимиром Степановичем Дідухом, знаного в кримінальних колах як Вова-«Морда»: «Знаєте, щиро дякую, бо це вперше на моїй пам’яті, коли у такій ситуації в мене друковане видання бере коментар. А то переважно як у тій приказці про невістку, яка у всьому чомусь винна. Тепер по суті. Богдана Копитка я не знаю і не хочу знати. Він мені не друг, але, я це підкреслюю, — І НЕ ВОРОГ. Бо де він, а де я? Ми живемо в різних містах, і навіть в різних країнах, у сфері бізнесу ніде не перетинаємось, то чому я маю йому за щось мститись? Мені відверто прикро, що моєї ім’я знову згадують всує. Хоча я не святий, але і не монстр, як дехто намагається подати. А про міліцію, чи то вже поліцію, я взагалі говорити не хочу. Їх звинувачення часто голослівні, методи роботи загальновідомі й встановлення істини — не завжди є їх головним завданням. На жаль…»

Судячи з цього коментаря Дідух цілком відкидає звинувачення в свою сторону, та все ж, це не означає, що він не знав чи не мав жодного стосунку до цієї справи, адже – говорити це одне, а робити – інше…

В процесі розслідування замаху на Б.Й. правоохоронці пригадали події 2010 р., коли 21 лютого, у місті Надвірна пострілами з пістолета було вбито 45-річного місцевого підприємця Володимира Олійника, який був хорошим товаришем Копитка і вони спільно володіли значним бізнесом у різних сферах, а напередодні Олійник мав конфлікт з іншим бізнесменом – Ігорем Халамендою, на якого також вчинявся замах.

Ще одне припущення, яке з’явилась на «Захід. нет», взагалі виглядає безглуздим. Йдеться про те, що «ймовірною причиною замаху на Богдана Копитка став конфлікт навколо скандального будівництва багатоповерхівки на вул. Варшавська-Соснова», але журналіст який зробив це припущення напевно не усвідомлював що говорить, а бо й взагалі – не дружить з математикою, оскільки вартість квартири чи загалом будівництва цілого будинку не факт що зможе порівнятись із вартістю оплати диверсійній групі осіб що вчинили замах такого рівня на Б. Копитка. До речі, цю версію слідство взагалі відкинуло однією з перших.

Іншою, більш цікавою версією є давній конфлікт між Б.Й. та Продивусом С. М. – власником готелю «Львів» (до речі, його брат із Вінниці досить відомий кримінальний авторитет який займається кришуванням і видобутком бурштину).

Щодо самого слідства, то версій, які взято до розгляду є чимало:
1) Львівський холодокомбінат.
2) Політична складова.
3) Старі бізнес-кримінальні конфлікти.
4) Залякування.
5) незрозумілі слідству бізнес-конфлікти чи розподіл воістину СПРАВЖНІХ СФЕР ІНТЕРЕСІВ, де задіяні інтереси великих транснаціональних фінансово-промислових груп.


На закінчення хочемо додати най свіжішу інформацію:

1. 22-23 серпня практично на самому повороті до села Шоломинь декілька людей бачили білий «Сітроен Берлінго».
Одного громадянина який проїжджав поруч ці чоловіки насторожили і він вирішив порозмовляти з ними.
З зазначеного стало відомо, що двом підозрілим чоловікам близько 30-ти років, короткі солдатські стрижки, штани і майки камуфляжної форми. В одного на руці було татуювання форми свастики, а на шиї – український Тризуб. В іншого на грудях – витатуюваний дракон.
Підозрілі чоловіки відрекомендувались мешканцями Івано-Франківська, розповіли, що служили у 25-й десантній бригаді та воювали в зоні АТО, а на той час – чекають товариша.
Невдовзі поліція встановила, що номерні знаки авто (записав співрозмовник) «Сітроена» є фальшивими і вважається, що ці два молодики підвезли зброю іншій групі осіб в Старе Село і саме вони виконували функції спостерігачів.
2. 03 вересня з самого ранку в Старе Село прибуло більше 50-ти поліцейських, осіб у військовій формі та в цивільному і розпочали повномасштабний допит громадян Старого Села, частково Давидова і села Шоломинь. В людей запитували про знайомства і зв’язки з Копитком (чи можливо він комусь родич чи колега), підозрілих осіб на «Сітроені», власні авто громадян та багато іншого.
3. Одним з дуже цікавих фактів залишається найперше і найшвидше прибуття на місце події 29.08. журналістів програми ТСН…
4. А чи не най більш цікавим є факт підкладу вибухівки-міни під дорожнє полотно і дотичність до нього фірма «Автомагістраль-Південь». Власниками компанії є: Валерій Коротков та Олег Наливанний. Ми дізнались, що ця фірма є однією з улюблених компаній, що роблять ремонт доріг на Львівщині за останні два роки.
В повітрі зависла й інформація про те, що до «Автомагістралі» та можливого лобіювання (підтримки) її інтересів мають стосунок і народні депутати Дубневичі.


Отож, вважаємо що версій у слідства може бути чимало та все ж припускаємо, що правоохоронним органам не вдасться розкрити цю справу, а сам Богдан Копитко цілком імовірно – знає замовників замаху на його життя, але чи пролунають гучні заяви, чи може й відповіді, нам – не відомо…



ІА «Глобальні віки», відділ криміналістики та кримінології, 04.09.2016