ІА Глобальні віки (ТЕМИ ДНЯ)


ЛИСТОПАДОВИЙ ЧИН


Листопадовий Чин – це двохтижнева збройна боротьба за владу в Галичині що призвела до короткого, але важливого історичного факту української держави.

Листопадове повстання 1918 р. (Листопадовий Чин, Листопадовий Зрив) – українське національно-визвольне повстання, яке відбулося в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. у м. Львові, внаслідок якого було утворено Західноукраїнську Народну Республіку (про частину історії ЗУНР ми описували в попередніх статтях).



В жовтні 1918 р. передбачаючи розпад Австро-Угорської імперії послабленої війною і національно-визвольними рухами та перебуваючи під впливом факту існування Української Держави у Наддніпрянській Україні, західні українці почали готуватися до створення власної незалежної держави.

У вересні 1918 р. у Львові було створено Військовий комітет, який розпочав підготовку до збройного повстання у Галичині. 18 – 19 жовтня 1918 р. у Львові відбулися збори всіх українських депутатів австрійського парламенту і українських членів галицького і буковинського сеймів. До участі у нараді були запрошені по три представники від основних політичних партій Галичини і Буковини та вище греко-католицьке духовенство. На цих зборах було обрано Українську Національну Раду (УНРаду), яка стала представницьким органом українського народу в Австро-Угорщині. 19 жовтня 1918 р. УНРада проголосила Українську державу на всій українсько-етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття, а також, закликала національні меншини вислати своїх представників до УНРади. На посаду президента УНРади було обрано Євгена Петрушевича.

Проводячи реакцію на таку ситуацію в Україні польські політичні діячі 28 жовтня 1918 р. створили у Кракові так звану Польську ліквідаційну комісію, яка мала 1 листопада прибути до Львова і за допомогою військової сили перебрати владу в свої руки. 30 жовтня, враховуючи ці обставини УНРада поставила перед австрійським урядом вимогу передати їй усю повноту влади в Галичині. Але, намісник Галичини ген. К. Гуйн відмовився від цієї пропозиції.

31 жовтня 1918 р. на спільному засіданні членів Військового комітету та УНРади було вирішено взяти владу в місті (Львів) збройним шляхом. Військовий комітет було перейменовано в Українську генеральну команду, яка мала здійснити безпосереднє керівництво повстанням. Штабом повстання став Народний дім у Львові.

Повстання розпочалося о 4 год. ранку. Українські частини, які налічували 60 старшин і 1500 солдатів, зайняли ратушу, намісництво, головну пошту, вокзал, банк. Над ратушею та намісництвом було піднято синьо-жовтий прапор, К. Гуйна та коменданта Львівського військового гарнізону ген. Порсфера було заарештовано.

1 листопада 1918 р. о 7 год. ранку сотник Дмитро Вітовський склав рапорт Костю Левицькому про те, що влада у Львові повністю перейшла до УНРади. Саме з цього часу розпочинається період становлення української державності на західноукраїнських землях (майбутня ЗУНР).

ФОТО:
1-3 – загальні фото по темі;
4 – Євген Петрушевич;
5 – ген. Карл Георг фон Гуйн;
6 – сотник Дмитро Вітовський;
7 – Уряд ЗУНР на чолі з президентом Євгеном Петрушевичем в еміграції у Відні.


Тарас ШВЕЦЬ,
Яніна БЕЖНАР