ІА Глобальні віки (СТАТТІ)


ВИДАТНИЙ ІСТОРИК-ДОСЛІДНИК УКРАЇНИ


13 лютого виповнюється 133 роки з дня народження відомої дослідниці історії Південної України, Запоріжжя та Росії Наталії Дмитрівни Полонської-Василенко.

Народилася науковець 1884 р. у м. Харкові. Походила з стародавнього дворянського роду. У 1900 р. закінчила Фундуклеївську Міріїнську жіночу гімназію, 1911 р. – Київські Вищі жіночі курси при Університеті св. Володимира у м. Києві, 1913 р. – історико-філологічний факультет Університету св. Володимира, а 1915 р. отримала диплом магістра і вже у травні 1916 р. стала приват-доцентом університету. Як для жінки того періоду часу отримала досить високу освіту.

Почала широко займатися дослідженням історії Південної України ХVІІІ ст., Нової Запорізької Січі, архівних документів по князю Г. Потьомкіну та багатьма іншими історичними матеріалами. До революції 1917 р. займала високі наукові посади при університетах та інститутах м. Києва, але з приходом більшовицької влади усе втратила, оскільки нове керівництво ставилося з великою пересторогою і недовірою до тогочасної інтелігенції. Одним з найважчих в житті дослідниці був період 1924-1927 рр., коли її чоловіка-академіка, державного та громадського діяча, вченого М. Василенка заарештували і звинуватили в керівництві таємною контрреволюційною організацією та призначили 10-ть років ув’язнення. Наталю Дмитрівну було звільнено з усіх посад. Лише ціною великих зусиль Наталії Дмитрівні вдалося добитися амністії для свого чоловіка та за допомогою Агатангела Кримського влаштуватися самій на роботу тимчасовим співробітником ВУАН (Вільної Української Академії Наук), а згодом реєстратором Центрального архіву давніх актів. Одночасно вона відновила свою дослідницьку діяльність зосередившись на вивченні архівних матеріалів з історії українського козацтва. 1927 р. знову продовжує викладацьку роботу як професор Київського художнього інституту, де до 1932 р. читала курс з археології. У 1929 р. почала працювати в комісії, що вивчала соціально-економічну історії України ХVІІІ-ХІХ ст. Через рік Наталію Дмитрівну обирають дійсним членом комісії археології ВУАН, яку в цей період часу очолював М.С. Грушевський.

Упродовж 1930-х років вчена зазнає нового тиску з боку влади залишившись без практичних засобів для існування і лише в 1937 р. їй знову вдалося влаштуватися на роботу. Вже у 1940 р. в Інституті історії СРСР у Москві дослідниця здобуває докторський ступінь історика, оминувши захист кандидатської роботи в зв’язку зі значним вкладом в дослідницьку роботу. Читає курси історії в Київському державному університеті, де їй присвоїли звання професора. В 1941 р. її призначили директором Інституту археології відновленої Української академії наук..

В процесі Другої світової війни переїжджає до м. Львова з сім‘єю та декількома науковцями. На початку 1944 р. отримує запрошення на викладання української історії в Українському вільному університеті у Празі, а згодом переїздить до Мюнхена. Саме період роботи у Мюнхені вважається апогеєм у науковій праці Н.Д. Полонської-Василенко. В еміграції вона опублікувала численні дослідження з історії України Х-ХІV ст. Читала курс історії України, була деканом філософського факультету УВУ. Стала одним із співзасновників Українського історичного товариства, що об'єднувало науковців емігрантів. Була обрана дійсним членом Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка, а з 1953 р. стає членом Міжнародної академії наук в Парижі.

У 1969 р. вийшла друком книга Н. Полонської-Василенко "Видатні жінки України", де історик висвітлила діяльність знаменитих українських жінок починаючи ще від княжої доби.

Наталія Дмитрівна є автором близько 200 наукових праць, які вважаються золотим фондом української історіографії з історії Запоріжжя та Південної України XVIII ст.

Практичним підсумком діяльності історика-дослідниці стала видана «Історія України» в двох томах (1973-1976 рр.).

Була тричі одружена. Померла 8 червня 1973 р. у м. Дармштадт (Федеративна республіка Німеччина). Похована в містечку Новий Ульм.

ФОТО:

1-4 – Наталія Полонська-Василенко від періоду навчання в гімназії до старості;

5 – книга про життя і творчість Н.Д. Полонської-Василенко видана істориком Ігорем Вербою;

6 – фото книг Наталії Дмитрівни про історію України.


Тарас ШВЕЦЬ,
Тетяна ЛІВА