ІА Глобальні віки (СТАТТІ)


ІСТОРІЯ – КОРОТКИЙ ШЛЯХ, ЯК ПІДСТАВА ДЛЯ САМОАНАЛІЗУ (частина 1)

Слово «історія» є багатозначним. Найважливішим для нас є два його значення. Перше – це шлях, пройдений людством або якимось народом від далекого минулого до сучасності. Так, ми говоримо, що історія нашої батьківщини – України – налічує кілька тисяч років, що вона була важкою і героїчною.

Друге значення – це розповідь про те, як жили народи та країни в минулому. У давні часи таку розповідь називали літописом, бо запис важливих подій вели «по літах», тобто по роках. Та люди не просто записували події, а й замислювались над їх причинами, повчальним значенням для нащадків. Так поступово запис історичних подій перетворився на науку історію.

«Батьком історії» називають давньогрецького вченого Геродота, який жив дві з половиною тисячі років тому. Саме Геродот перший розповів про народи, які в давнину проживали на території нашої країни.

Історія, що розповідає про шлях усього людства від найдавніших часів до наших днів, називається загальною, або всесвітньою. У ній учені виділяють такі періоди: стародавня історія, історія середніх віків, історія нового часу та новітня історія.

Нижче ми хочемо зосередити вашу увагу на частині найбільш відомих подій в історії світу та України.

Отож, давайте розпочнемо з історії Стародавнього світу, де цікавою подією є: виверження вулкану Везувію 79 року нашої ери (ФОТО 2-5).

Римляни вважали Везувій згаслим вулканом. Історики згадують навіть озеро та гай у його кратері. У цьому гаю ховався колись ватажок повсталих гладіаторів Спартак. Біля підніжжя гори виросло кілька квітучих міст і сіл, зокрема, Помпеї та Геркуланум. На схилах Везувію зеленіли виноградники.
У Помпеях було багато красивих будинків римської знаті, палаців, храмів, стадіонів і театрів.
У 79 р. несподівано почався землетрус. Пролунав моторошний гуркіт, задрижала земля, з вершини Везувію вирвалося полум'я, і почалося виверження вулкана. Людей охопив невимовний жах. Кожний намагався врятуватися, як міг. Дехто сховався в підвалах своїх будинків і там загинув. Люди вмирали від отруйних газів, що виходили з вулкана. Через дві доби (тобто 48 годин) Помпеї було на 15 метрів засипано шаром каміння та попелу. Вітер заніс вулканічний попіл з Італії аж до Єгипту.
Геркуланум був залитий потоком рідкої грязюки також на 15 м. Жителі міста зрозуміли, яка небезпека їм загрожує, тому вони вчасно покинули місто.
Минув час, і люди забули про Помпеї та Геркуланум. Над заваленими попелом руїнами виникли нові поселення. Триста років тому один селянин копав колодязь. Він натрапив на мармурові плити й колони. Відтоді почалися розкопки Помпеїв. На сьогодні міста, колись поховані під землею, майже повністю відкопано. Нині там музей просто неба.

Далі, рухаємось до періоду СЕРЕДНІХ ВІКІВ. Середньовіччя – так називають історики епоху від загибелі Західної Римської імперії і до великих географічних відкриттів 15-го століття. Цей період в історії людства відрізняється своїм новим поглядом на життя і цінності людини. В першу чергу середньовіччя характерне послабленням і зменшенням воєнних кампаній, оскільки великі і могутні колись держави загинули.

Першим матеріалом який вивчає історія середньовіччя є держава Карла Великого та його наступників, за яких і почали формуватися перші прототипи сучасних держав (ФОТО 6-8).

А зараз, давайте розглянемо наступний історичний факт з життя людства пов′язаного із Середньовіччям.

Битва на Косовому полі 1389 року (ФОТО 9).
У середині XIV століття турки-османи здійснили свої перші завоювання на Балканах, де існував ряд самостійних держав і князівств (найбільшими з них були Візантія, Сербія, Болгарія та Боснія). Спершу завойовники поневолили Болгарію. Потім вони накинулись на Сербію. В 1389 році на Косовому полі відбулася сумнозвісна битва між сербо-боснійськими рицарями та значно чисельнішими турецькими військами. У цій битві загинув і сербський король Лазар, і турецький султан Мурад. Сербські джерела запевняють, що Мурада смертельно поранив кинджалом, пробившись крізь ворожі лави, хоробрий сербський рицар Мілош Обліч, якого турки потім порубали на шматки. Турецьке джерело висвітлює цю драматичну подію дещо по-іншому. Мовляв, уже після бою, з якого султан вийшов цілим і неушкодженим, Мілош Облія підступно вчинив замах на нього з допомогою захованого в рукаві отруєного кинджала. Розлючені турки зарубали на очах умираючого султана захопленого в полон Лазаря. Султаном став старший син Мурада – Баязед I (1389 – 1402 рр.), якого пізніше прозвали «Блискавкою».
Серби і боснійці зазнали на Косовому полі нищівної поразки, тому невдовзі балканські народи потрапили під важке турецьке ярмо.
Битва на Косовому полі була символом непокори турецьким загарбникам, символом сміливості та вірності воїнів які загинули борячись за свою державність та незалежність. Косівська битва – це один з найбільш відомих прикладів мужності та героїзму в історії середньовіччя.

Протягом кількох століть – XV-XVIII – тривала на нашій землі (Україна) доба, названа козацькою ерою. Як багато значила вона в історії України, свідчить той факт, що нас, українців, і сьогодні звуть у світі козацьким народом.

Виникнення козацтва припадає на час, коли українцям, які не мали власної держави, загрожувало цілковите знищення. Сусідні володарі прагнули розширити свої території за рахунок українських земель. Особливо жорстокими були грабіжницькі походи турецьких військ і татаро-ногайських орд. Держави, що володіли українськими землями, не могли протидіяти ворожим набігам. Силою, здатною чинити опір загарбникам, стало козацтво (ФОТО 10-12).

Державотворчий досвід козацтва знайшов продовження в державі Гетьманщині, що утворилася внаслідок Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, тобто – Великого князівства Литовського і Королівства Польського у 1648-1649 роках.

А ще, козацька доба надзвичайно багата на події та героїв, таких як: Богдан Хмельницький, Іван Підкова, Пилип Орлик, Іван Сірко, Іван Виговський, Максим Кривоніс, Іван Мазепа та багато інших. Тих, які боролися за честь та гідність теперішньої держави України…

***матеріали зібрано з відкритих джерел та ресурсів.


ІА ГВ