ІА Глобальні віки (СТАТТІ)


ІСТОРІЯ – ВАЖЛИВА ПІДСТАВА ДЛЯ САМОАНАЛІЗУ СУСПІЛЬСТВА (частина 2)


** ПРОДОВЖЕННЯ МАТЕРІАЛУ від 02.05.2017 р.

Для всіх мешканців України історія повинна бути цікавою як з точки зору науки, так і з погляду особистої гордості. Подіями, якими ми повинні пишатися з однієї сторони, і сумувати – з іншої, є: Конотопська та Полтавська битви. А було це так:

...Приводом до московсько-української війни 1658-1659 років став Гадяцький договір (6 вересня 1658 року) між Україною, Польщею та Литвою, за яким, вищеназвані держави утворювали федерацію трьох самостійних держав, об’єднаних лише спільно обраним королем. Україна в межах Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств ставала незалежною державою під назвою Великого князівства Руського.
Однозначно, що це не сподобалось Московській владі та особливо царю Олексію, який і наказав зібрати військо та рушити на Україну.

Конотопська битва (ФОТО 1-2)

Основні події московсько-української війни 1658-1659 років розгортались навесні-влітку 1659 року. Наприкінці березня 1659 року понад 100-тисячна російська армія на чолі з князем О. Трубецьким рушила на Україну. 20 квітня її було зупинено під Конотопом, що його боронили козаки чернігівського й ніжинського полків під командуванням ніжинського полковника Григорія Гуляницького. Майже два місяці козаки тримали облогу. Виговський протягом цього часу готувався до вирішального бою. Гетьман домовився з кримським ханом про допомогу 40-тисячної орди і загалом мав близько 60 тисяч вояків. Незабаром союзницьке військо вступило на допомогу обложеним.
Головна битва відбулася 28 червня (8-9 липня) 1659 року в районі села Соснівки під Конотопом. Вона закінчилася нищівною поразкою московського війська.
Звістка про перемогу української армії швидко облетіла Україну. Почули про неї і в чужих землях. За кордоном було видано спеціальні брошури, де містився лист Виговського з розповіддю про Конотопську битву. Донеслась звістка і до Москви. Переляканий цар Олексій наказав своїм послам в Україні піти на максимальні поступки заради відновлення Переяславського договору 1654 року.

Полтавська битва 8 липня (27 червня) 1709 року (ФОТО 3-5)

Битва під Полтавою була між шведським та російським військами і за участю українських козаків.
... На той час основні сили шведів підійшли до Полтави. Це місто лежало на перехресті шляхів, що вели на Слобожанщину, Запорожжя і далі на Москву і Крим. Крім того, тут були зосереджені великі припаси, яких украй не вистачало шведам. Залога міста, що складалася з козаків і російських солдат на чолі з комендантом Антоном Келіним, відмовилися здатися. Облога міста тривала три місяці. Шведи, які мали лише чотири гармати, не могли зламати опір захисників. Тим часом до Полтави підійшли головні сили росіян. Вирішальна битва Північної війни відбулася 8 липня 1709 р. під Полтавою і завершилася поразкою Карла XII і Мазепи.
Російське військо налічувало близько 42 тис. чоловік, хоча деякі дослідники називають і 50, і 100 тисяч. Армія шведів була удвічі меншою та все ж таки вирішила дати головний бій. 8 липня шведське військо, що вишикувалося чотирма колонами, без попередньої розвідки на-світанку рушила полем на російський табір. Першою несподіванкою для шведів стало те, що вони напоролися на російські редути* – польові земляні укріплення у вигляді квадратів. Шведи з ходу не змогли їх подолати, захопивши лише два недобудовані. Тоді Карл XII вирішив проскочити зі своїми полками між редутами і вийти на оперативний простір. Прохід між редутами і атака російської кінноти завдали шведам відчутних утрат. Після кількагодинного важкого бою шведські війська опинилися перед свіжими головними силами росіян, що вийшли з укріпленого табору. Шведський король вирішив їх атакувати. Ця атака була вдалою. Петро I стояв на межі поразки і змушений був сам вести свої резервні сили в бій. Шведське військо було відкинуто. Карлу XII заважало керувати боєм те, що напередодні його було поранено в ногу і він міг пересуватися лише на ношах, які були прив′язані до коней. Під час бою коней Карла XII біло вбито, а він сам упав із ношей і знепретомнів. Шведи, вважаючи, що король загинув, стали тікати. На 11 годину ранку битва під Полтавою закінчилася поразкою шведів...

Нас з вами цікавить, що в цей час робили козаки на чолі з гетьманом Іваном Мазепою. За договором Мазепи і Карлом XII, ще до початку вирішальної битви, військо Мазепи мало прикривати південний фланг шведів спостерігаючи за воєнними діями і не даючи, в разі необхідності, наблизитись турецькому війську, а натомість, якщо шведи переможуть, вони дадуть Україні практичну незалежність.

Насправді, військо Мазепи практично не приймало участі у Полтавській битві, але воно зрадило Петра I, вступивши в союз з шведами.
Карл XII із Мазепою та залишками свого війська втекли до Туреччини. Тим часом російський правитель зажадав видати Мазепу, а шведам прийняти поразку та виконати її умови. Підкошений здоров′ям Іван Мазепа 22 серпня 1709 року помер і був похований в монастирі м. Ясси.

ЦІКАВО ЗНАТИ!

Труну з тілом гетьмана Мазепи везли шестеро білих запряжених коней, перед труною бунчужний ніс булаву, а за труною йшли жінки й оплакували небіжчика. За ними верхи на конях їхали Генеральний писар Пилип Орлик, небіж Мазепи Войнаровський і вся генеральна старшина.


В роки Північної війни, коли українське населення царський уряд змушував іти у походи, на будівництва та й просто гнобив його, виступив Іван Мазепа маючи на меті подолати такий безлад та безправ′я українців. Але у своїх діях він поклався на хитрість, розрахунок та інтриги, а не на героїзм та ентузіазм народу. Як наслідок виступ Мазепи підтримала незначна частина його оточення. А в битві під Полтавою від гетьмана вже нічого не залежало. Поразка шведів стала й поразкою планів гетьмана на здобуття незалежності України. Царська влада доклала всіх зусиль, щоб спаплюжити пам′ять про гетьмана в українському народі, що на певний час їй і вдалося.

Щоб не казали дослідники, історики чи пересічні громадяни сучасної України, заслугою гетьмана стало те, що він створив умови для виступу української еліти проти російського центру та ідеології...


Отож, давайте пригадаємо ще декілька цікавих подій в історії: 1149 року закінчено будівництво Храму Господнього в Єрусалимі (ФОТО 6); 1489 року Венеція викупила острів Кіпр у його королеви; 1519 р. помер Леонардо да Вінчі; 1649 р. Богдан Хмельницький уклав з поляками Зборівський договір; 1659 року була укладена Люблінська унія; 1869 р. у Відні випущено перші поштові листівки; цього ж року було урочисто відкрито Суецький канал (ФОТО 7); 1719 р. у Лондоні вийшов роман «Робінзон Крузо»; 1779 р. грецькі поселенці заснували місто Маріуполь; 1859 року у Києві відкрито першу недільну школу; 1889 р. відбулося офіційне відкриття Ейфелевої вежі (ФОТО 8); цього ж року у Німеччині вперше в Європі ввели пенсію; 1919 р. відбулася Паризька мирна конференція (ФОТО 9), на якій офіційно було завершено Першу світову війну та укладено ряд договорів про недопускання майбутніх воєнних конфліктів; 1929 р. після остаточної перемоги Йосифа Сталіна в боротьбі за владу у СРСР утвердився тоталітарний режим, тобто політичний лад, при якому державна влада зосереджується в руках певної групи (найчастіше однієї політичної партії), яка ліквідовує демократичні свободи, повністю підпорядковує всі сфери життя своїм інтересам і утримує контроль за суспільством методом терору; 1929 р. розпочалася одна з найбільших світових економічних криз; 1939 р. початок Другої світової війни; 1949 р. в Китаї встановили свою владу комуністи; 1959 р. ООН прийняла Декларацію прав дитини; в цей рік також, було виготовлено першу ляльку Барбі (ФОТО 10); 1989 р. розпад Радянського Союзу, в Польщі повалено комуністичний режим; 28 жовтня 1989 р. українську мову проголошено державною мовою України; 26 липня 1989 року було запущено перший в історії комп'ютерний вірус; 9 листопада цього ж року в Німеччині розпочалося руйнування Берлінської стіни; 1999 р. Леонід Кучма вдруге став президентом України; 2009 р. – продовження економічної кризи що розпочалась роком раніше; між Україною та Росією тривають «газові війни»; «п′яний скандал» Луценка в Німеччині (ФОТО 11); Україна програла міжнародний суд щодо о. Зміїний; заборонено гральний бізнес в Україні; арештовано генерала Пукача; 2009 рік також отримав перше місце за період незалежності України за рівнем народжуваності дітей…

Подальший період історії людства (тобто – останні 7-8 років) відбувся зовсім нещодавно, а отже, ми вирішили не робити акцент на ньому і закінчити нашу роботу словами з творчості Василя Симоненка (ФОТО 12):

ГІМН ЛЮДИНІ

Ти знаєш, що ти людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя єдина,
Мука твоя єдина,
Очі твої одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди,
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе:
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба,
Гляди ж, не проспи.

Бо ти на землі людина,
І хочеш того чи ні,
Усмішка твоя єдина,
Мука твоя єдина,
Очі твої одні.

Будьте горді, чесні, розумні, любіть Україну та весь світ!


ІА ГВ