ІА Глобальні віки (СТАТТІ)


ДЕКОТРІ ЗМІНИ ДО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ

16 березня 2017 року ВРУ прийняла закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження» № 1950. Закон набрав чинності 14 квітня 2017 року.

Згідно з змінами до КПК які вніс згаданий закон, впроваджено ряд процесуальних доповнень та виправлень, які позитивно сприяють ходу розслідувань у кримінальному провадженні.

Отже, законом внесено такі зміни до КПК:

1) передбачено, що термін ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не зараховується до загального терміну досудового розслідування;

2) збільшено до 18 місяців максимально допустимий термін утримання під вартою для випадків, коли мова йде про особливо складні кримінальні провадження з особливо тяжких злочинів;

3) допускається можливість продовження до 18 місяців терміну досудового розслідування у провадженні про особливо тяжкі злочини в спеціальному попередньому розслідуванні, у виняткових випадках, які чітко визначено ч. 4 ст. 294 КПК України;

4) встановлено, що в спеціальному судовому провадженні за наявності в ньому інших обвинувачених за клопотанням прокурора судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні в одному кримінальному провадженні;

5) передбачено можливість здійснення виклику особи, яка перебуває за межами України, шляхом направлення повістки за останнім відомим місцем її проживання чи перебування та обов'язкової публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження й на офіційному сайті органу, який здійснює досудове розслідування (в таких випадках особу вважають належним чином ознайомленою зі змістом повістки про виклик із моменту її опублікування в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження);

6) визначено, що рішення про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає чинність із моменту добровільної появи підозрюваного в слідчого судді, а обвинуваченого в суді, про що суд повідомляє прокурора;

7) встановлено порядок обчислення термінів досудового розслідування в разі об'єднання кримінальних проваджень;

8) передбачено можливість укладення угоди про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним або обвинуваченим у провадженні з особливо тяжких злочинів, скоєних організованою групою або злочинною організацією, за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи чи організації, злочинних дій інших учасників групи або інших вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами;

9) виключено норму, згідно з якою тимчасово, до 15 квітня 2017 року, було можливо проводити заочне розслідування і засудження осіб, які не перебувають у розшуку Інтерполу, але ховаються від правосуддя понад 6 місяців або перебувають на тимчасово окупованих територіях. Тепер заочне засудження застосовувала Генеральна прокуратура до дня початку роботи Державного бюро розслідувань;

10) скасовано норму, згідно з якою ГПУ через 2 роки після створення Держбюро розслідувань втрачала функцію слідства.

Маємо глибоку віру в те, що подальші законодавчі ініціативи також впливатимуть позитивно на українське право, як і прийнятий закон.


Ірина БАРАБАХ,
Артем БАЧИЩЕ