ІА Глобальні віки (ТЕМИ ДНЯ)


ІСТОРИЧНИЙ МАНІФЕСТ ЗЛУКИ УНР та ЗУНР


13 листопада 1918 року Українська Національна Рада проголосила Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). Територія республіки становила 70 тис. кв. км. з населенням 6 млн. чоловік.

Становлення ЗУНР відбувалося у складній міжнародній ситуації. Антанта (військово-політичне об'єднання Англії, Франції та Росії) підтримувала відродження Польщі, намагаючись перетворити її на санітарний кордон між Західною Європою та більшовицькою Росією. Поляки, спираючись на допомогу Антанти, почали підпорядковувати собі західноукраїнські землі. 21 листопада 1918 року польські війська захопили Львів. Уряд Української республіки змушений був переїхати спочатку до Тернополя, а через місяць – до Станіслава (тепер Івано-Франківськ). ЗУНР обороняли українські збройні загони, основу яких становила патріотично налаштована молодь.

У грудні 1918 – січні 1919 років вони вели виснажливі бої з поляками, але жодна із сторін не могла здобути перемогу. За цих обставин уряд ЗУНР, намагаючись зміцнити свої позиції та реалізувати споконвічне прагнення співвітчизників поєднати українські землі в межах однієї держави, вислав делегацію до Києва. Цьому передувала майже двомісячна підготовча робота з узгодженням умов об'єднання УНР і ЗУНР.

22 січня 1919 року Директорія УНР видала Універсал про злиття Галичини, Буковини, Угорської Русі та Наддніпрянської України в єдину державу – Українську Народну Республіку. Того ж дня на Софійському майдані в Києві був офіційно оприлюднений Акт злуки. Здійснилася мрія багатьох поколінь українців про створення суверенної соборної України. Відтепер ЗУНР фігурувала в офіційних документах як ЗОУНР (Західна Область Української Народної Республіки).

Як показує практика – нічого не змінилося. На жаль, урочиста декларація про «злуку» не перетворилася на реальне об'єднання двох державних організмів і на практиці залишилися дві українські держави, і лише у військовій організації вони були єдиним цілим, залишивши позаду політику.

ДОКУМЕНТ: «Акт Директорії про об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки 22 січня 1919 року»:

«Іменем Української Народної Республіки Директорія оповіщає народ Український про велику подію в історії нашої землі української.

3-го січня 1919 року в м. Станіславі Українська Національна Рада Західної Української Народної Республіки, як виразник волі українців бувшої Австро-Угорської імперії і як найвищий їх законодавчий чинник, торжественно проголосила злуку Західної Української Народної Республіки – в одноцільну, суверенну Народну Республіку.

Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української Народної Республіки ухвалила тую злуку прийняти і здійснити на умовах, які зазначені в постанові Західної Української Народної Республіки від 3-го січня 1919 року.

Віднині народ український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду.

22 січня 1919 року, у м. Києві.
Голова Директорії: Володимир Винниченко.
Члени: Симон Петлюра, Андрій Макаренко, Панас Андрієвський, Федір Швець».

ФОТО 2 – «Живий ланцюг» до дня ЗЛУКИ, 22 січня 1990 року.


22.01.2018
Едвард ЧОРНИЙ