ІА Глобальні віки (ТЕМИ ДНЯ)


ДЕНЬ ПАМ′ЯТІ (ЖАННА Д′АРК)


Імовірно, що мало хто в сучасному суспільстві не чув про Жанну д′Арк, без перебільшення, велику жінку Франції. Свого часу відомий на весь світ полководець, до речі, також француз, Наполеон Бонапарт сказав: «Знаменита Жанна д'Арк довела, що французький геній може творити дива, коли незалежність у небезпеці».

Вже багато століть історики, письменники, священнослужи¬телі, та і прості люди намагаються осягнути і пояснити дивовиж¬не життя Жанни д'Арк. Дуже надприродними здаються її подвиги і дуже таємничою її поява і трагічна загибель. Як могла маленька тендітна дівчина повести за собою ціле військо, а також вселити віру в перемогу в тих бійців, які зневірилися і втратили небачений до цього бойовий дух і почуття патріотизму?

КОРОТКА ДОВІДКА:
Столітня війна (1337—1453) — тривалий військово-політичний конфлікт між Королівством Англія і Королівством Франція, причиною якого стало прагнення Англії повернути ті території на континенті, що раніше належали англійським королям. Крім того, англійські королі були зв'язані сімейними узами з французькою династією Капетингів, унаслідок чого пред'являли претензії на французький престол. У свою чергу Королівство Франція прагнуло витіснити англійців з Аквітанії, яка була закріплена за ними Паризьким договором 1259 року. Обидві держави бажали володіти Фландрією. Незважаючи на початкові успіхи, Королівство Англії зазнало поразки у війні, в результаті на континенті у нього збереглося лише одне володіння — порт Кале, який воно утримувало до 1559 року.
Війна тривала 116 років (з перервами). Столітня війна була низкою різних конфліктів: перший (Едвардіанська війна) тривав у 1337–1360, другий (Каролінська війна) — в 1369–1389, третій (Ланкастерська війна) — в 1415–1429, четвертий — в 1429–1453. Термін «Столітня війна» — назва, яка узагальнює всі ці конфлікти — з'явився пізніше.

Історія Середньовіччя, як відомо, оповита мороком, але історія Орлеанської Діви стала легендою вже тоді, в рік, коли вона про¬вадила військові дії. Сама війна між Францією і Англією почалася ще за сто років до того. Ця війна була найдовшою в історії, а роз¬почалася як звичайний феодальний розбрат між королями сусідніх держав. Коли в 1328 р. припинилася династія Капетингів, англійсь¬кий король заявив свої права на французький престол, спираючись на свої кровні зв'язки з вимерлою династією. Початок війни був невдалим для французів. Також ослабляли французьку армію внут¬рішні розбрати між знатними сеньйорами. І, звичайно ж, більше всього страждав від цієї війни бідний французький народ. Народне повстання, що спалахнуло в 1358 p., отримало назву «Жакерія» й ненадовго примирило ворогуючі сторони. На початку XV ст. війна поновилася з новою силою. Англійці за підтримки бургундців по¬волі просувалися на південь і дійшли до міста Орлеан. Здавалося, що Францію може врятувати тільки диво. І ось тоді з'явилася Діва Жанна і створила це диво. Вона об'єднала французьке воїнство і врятувала свою країну від англійських загарбників.

Жака Дарка народилася приблизно в 1412 p. у селі Домремі в сім'ї селянина (форма «д'Арк» з'явилася трохи пізніше, коли героїню вирішили наділити дворянським званням). З ран¬нього дитинства Жаннетта бачила навколо себе лиха французь¬кого народу. На її рідне село кілька разів нападали ворожі заго¬ни. Пізніше Жанна говорила, що її, ніби змій, жалила в серце скорбота про нещастя «милої Франції». Коли їй виповнилося 12 років, Жанна почула голоси святих, направлених до неї Бо¬гом, які повеліли їй звільнити Францію. Звичайно ж, ніхто не знає, що це були за голоси і чи були вони взагалі, або це лише фантазії мрійливої дівчини. Та все ж таки один голос, безпе¬речно, був. Це був голос совісті Жанни, «голос її гарячого сер¬ця».

КОРОТКА ДОВІДКА:
На судовому процесі Жанна свідчила, що вперше до неї прийшло видіння приблизно у 1424 році, коли їй було 12-ть років. Вона була сама в полі й побачила три постаті, в яких упізнала архангела Михаїла, святу Катерину та святу Маргариту, які звеліли їй вигнати англійців і привести дофена у Реймс на коронацію. Вона говорила, що заплакала, коли вони пішли — настільки вони були прекрасними.

Тоді вона вирішила, що Богом на неї покладена висока місія звільнити її батьківщину від англійців і допомогти претендентові на престол дофінові Карлу стати королем Франції. Становище Карла і його прихильників у ті часи уявлялося безвихідним і без¬надійним, особливо після того як англійці примусили короля Карла VI підписати ганебний договір, згідно з яким він визнавав своїм наступником англійського короля Генріха V, а його власний син був позбавлений престолу. Таким чином, коли обидва ко¬ролі-суперники померли, французький престол зайняв малолітній Генріх VI. Крім того, щоб коронуватися за всіма правилами, Карлу треба було якось дістатися до Реймса — церковної столи¬ці Франції, але він знаходився на півночі і був відрізаний ворога¬ми. Жанні було дуже шкода нещасного дофіна. Вона уявляла собі його добрим і прекрасним принцом із чарівної казки, з усіх боків оточеним небезпеками.

Жанні було сімнадцять років, коли вона покинула рідні місця. Насилу дівчина дісталася до фортеці на Луарі, де знаходив¬ся король, і домоглася зустрічі з ним. Придворні зрозуміли, що її натхнення і глибока віра в перемогу зможуть підняти бойовий дух у військах. Жанні був виділений загін лицарів, на чолі якого вона вирушила до обложеного Орлеана.

По дорозі селянську дівчину із захопленням зустрічали прості люди. Ремісники одного міста викували для Жанни лицарську зброю і зшили похідний одяг. З прибуттям Жанни д'Арк до Орле¬ана почалися рішучі дії проти ворога. Основним укріпленням ан¬глійців під Орлеаном була фортеця Турель. Тому було ухвалено рішення почати звільнення міста саме з неї. Згідно з переказом, відважна Жанна перша схопила облогову драбину, приставила її до стіни і почала штурм. Але тут просвистіла стріла, і Жанна була поранена. Стріла потрапила саме у щілину між правим наплічни¬ком і панциром. Від різкого поштовху дівчина впала на руки воїнів, які підбігли, проте швидко оговталася, сама висмикнула стрілу і через деякий час була вже знову на ногах і вела своїх солдатів на штурм. Через дев'ять днів облога з Орлеана була зня¬та, а ще через день вороги без бою покинули решту укріплень. Англійці і бургундці відступили на північ. Услід за цим французи на чолі з Жанною звільнили Реймс, де претендент на престол піс¬ля урочистої коронації став Карлом VII. Коронація дофіна також означала, що Франція не визнає влади чужоземців і готова ви¬гнати загарбників. Під час коронації Жанна д'Арк у бойовому вбранні, зі зброєю і прапором у руках стояла поряд із королем, їй надавали такі почесті, немов це вона була королевою Франції, і саме її коронували, а не цього нерішучого і безвільного дофіна.

За участю Жанни д'Арк були звільнені великі області Фран¬ції. У найзапекліших сутичках із ворогами Жанна проявляла мужність і винахідливість, її приклад надихав воїнів. Вона сміли¬во кидалася на штурм, і її клич «Хто мене любить, за мною!» при¬мушував слідувати за нею інших. 1429 р. — рік звільнення Ор¬леана від облоги — був переломним у ході війни. Слава про Жанну дійшла до найвіддаленіших куточків Франції. На раді ото¬чення Карла VII сприймали ці несподівані перемоги як дивовиж¬ні явища, як результат того, що Бог, який довіряє Жанні і діє через неї, підтримує французів у боротьбі проти англійців. Ко¬роль і його двір підлабузнювалися до своєї рятівниці; народна слава Орлеанської Діви, як стали її іменувати, миттєво зростала. Зрозуміло, абсолютно інший ефект мали перемоги французької зброї в таборі англійців і їх союзників — бургундців. Англійці приписували перемоги французької зброї чаклунським чарам Жанни д'Арк, стверджували, що вона пов'язана з сатаною й діє за його підтримкою і по його намові. Вони загрожували пастушці з Домремі, що перетворилася на, героїню Франції, жорстокою розправою.

Звичайно ж, Жанна не наодинці командувала армією. З нею завжди були поряд видатні полководці Франції: Ла Гир, де Буссак, де Гранвіль, а також маршал де Ре, згодом теж спалений інквізицією, який став прототипом казкового персонажа Синя Борода.

До французького війська приходили все нові добровольці, що бажали битися в одних лавах із незвичайною дівчиною з народу. Але дворяни цього не хотіли, вони боялися участі народних мас у війні. Озброєні селяни могли прогнати не тільки англійських загарбників, але й своїх панів. Дворяни серйозно побоювалися другої «Жакерії».

КОРОТКА ДОВІДКА:
Жакерія — назва селянського повстання, що спалахнуло у Королівстві Франція в 1358 році й охопило 1/6 частину держави. Назва походить від зневажливого фр. Jacques bon homme — Жак-добродій, як феодали називали селян. Сучасники називали повстання «війною нешляхтичів проти шляхти», назва «Жакерія» з'явилася пізніше.

Надзвичайний успіх і слава селянської дівчини викликали за¬здрість у знатних феодалів. Вони вирішили погубити народну ге¬роїню. Жанна була їм вже не потрібна. А Карл VII, що отримав свою корону, подальшим звільненням своєї держави цікавився мало. Його стало навіть дратувати зайве завзяття Орлеанської Діви. Жанна продовжувала мужньо битися в дрібних сутичках і битвах триступеневого значення, проте їй незмінне забороняли виконувати більш-менш важливі дії. Рішення узяти Париж було прийняте надто пізно. Жанна говорила: «Я не боюся нічого, ок¬рім зради». А вона була зраджена і продана.

Коли Жанна д'Арк билася з бургундцями у фортеці Комп'єнь, їй довелося з нечисленним загоном вірних їй воїнів відбивати на¬тиск ворога, щоб прикрити свої війська, відступаючи до міста. Сама ж вона при цьому опинилася оточена з усіх боків ворогами. Вона спробувала повернутися у фортецю, але, за наказом капі¬тана Флаві, міст через рів виявився піднятий, а ворота зачинені. Зрада і змова проти неї були очевидні. Звичайно, за бажанням, згідно з існуючими на той час звичаями Карл VII міг викупити свою рятівницю у ворога. І бургундці пропонували йому це. Про¬те король, якому Жанна надала таку велику допомогу, не зробив нічого, щоб викупити юну героїню з полону. Тоді бургундці про¬дали Жанну англійцям, які не поскупилися дати за неї 10 тисяч ліврів.

Англійці вирішили звести наклеп на французьку героїню, їй було пред'явлено страшне у той час звинувачення в чаклунстві. Керувати ж процесом було доручено членові англійської Ко¬ролівської ради — єпископу міста Бове, що носив прізвище Кошон (однозвучне з французьким словом «свиня»). Кошон був вельми авторитетним церковним чиновником. У свій час він викладав у Паризькому університеті і навіть значився його ректором. Він брав участь у Констанцському соборі і володів почесним титулом папського референдарія. Англійці високо цінували його заслуги, він був членом Королівської ради Англії, довіреною особою опі¬куна малолітнього Генріха VI — його дядька герцога Бедфорда. Жадібний до грошей і всякого роду почесті, підступний і нещад¬ний, Кошон вирішив використати в цілях кар'єри справу Жанни д'Арк, тим більше, що англійці обіцяли йому в нагороду митру ар¬хієпископа Руанського.

Довгі місяці провела дівчина у в'язниці, її тримали в залізній клітці, з ланцюгом на шиї і на ногах. Судили Жанну французькі єпископи, що продалися загарбникам. Інквізитори звинувачували Орлеанську Діву у всіх смертних гріхах. Вона чула «голоси» — значить, це були голоси дияволів. Вона намагалася втекти з тем¬ниці — значить, визнавала свою провину. Вона носила чоловічий одяг — чи не за велінням диявола вона це робила? Вчені судді всіляко прагнули збити з пантелику і залякати безграмотну дів¬чину. Але на всі запитання Жанна відповідала розумно і з гідністю. Жанна парирувала провокаційні запитання інквізиторів із мистецтвом, яке викликало здивування її мучителів. Ось деякі їх запитання і її відповіді:

— Чи вважаєш ти, що на тобі є Божа благодать?
— Якщо на мені немає благодаті, нехай пошле мені її Бог; якщо ж є, нехай не позбавить він мене цієї благодаті!
— Як виглядав архангел Михайло, коли він з'явився перед тобою?
— Я не бачила у нього німба і не знаю, як він був одягнений.
— Він був голий?
— Що ж ви думаєте, нашому Господу немає в що його одяг¬нути?
— Чи було у нього волосся?
— А чому ж, скажіть на милість, його обстригли б?
— Чому на коронації в Реймсі несли твій прапор, а не прапо¬ри інших полководців?
— Цей прапор розділяв злигодні боротьби, він мав право роз¬ділити і славу!

Не зважаючи на відповіді Жанни чи її односторонню боротьбу, сили аж ніяк не були рівними у цьому «правосудді».

Героїню засудили до страшної страти, і 30 травня 1431 р. Жанна д'Арк була спалена на багатті в місті Руані.

Після загибелі Жанни народна війна розгорнулася з новою силою. У Нормандії проти загарбників успішно діяв загін із 12 ти¬сяч чоловік. Озброєні колами й вилами, партизани завдавали во¬рогові несподіваних ударів. У Парижі почалося повстання проти загарбників. Незабаром столиця Франції була звільнена. Фран¬цузька армія успішно виганяла англійців із країни.

У 1453 р. англійський король попросив миру. За умовами дого¬вору, за англійцями на французькій землі залишився лише порт Кале. На цьому столітня війна була закінчена. Пам'ять про народну героїню Жанну д'Арк, яка завжди житиме в серцях тих, хто б'ється за честь і свободу своєї батьківщини залишилася й відома нам сьогодні.

18 квітня 1909 р. Жанна д'Арк була беатифікована Католицькою церквою, а у 1920 р. Папа Бенедикт XV причислив Жанну до лику свя¬тих. 30 травня тепер у французів національне свято — день святої Жанни д'Арк.

Не можемо оминути стороною кіноматограф та анімацію про цю велику жінку. Жанні д'Арк був присвячений фільм «Жанна д'Арк» 1999 р., режисером якого став всесвітньо відомий Люк Бессон, а головну роль зіграла актриса українського походження Міла Йовович. Також є фільм «Страсті Жанни д'Арк» (1928) — один з визнаних шедеврів світового кінематографу. В аніме «Дівчинка-чарівниця Мадока Магіка» є кадр із зображенням Жанни. Показана як один з значних персонажів в аніме «Блукачі». Жанна д'Арк є головною героїнею аніме, манґи та ранобе «Жанна д'Арк і Лицар-Алхімік».


30.05.2019
Едвард ЧОРНИЙ
На основі матеріалів статті «ЖАННА Д′АРК - СИМВОЛ ДУХУ НАЦІЇ» від 16.08.2016 р. опублікованої на сайті http://viky.com.ua та інших доступних джерел, а також, за консультацією з генеральним директором ТОВ «УГ «ГЕНЕРАЛЬНИЙ ЛЕВ» Швець Т.А.