ІА Глобальні віки (СТАТТІ)


КОРОТКО ПРО БУЛІНГ


Відкрито та публічно, на широкий загал, про булінг в Україні почали говорити у 2015-2016 роках, а остаточно задуматися над його наслідками довелося після оприлюднення дитячим фондом ООН ЮНІСЕФ дослідження з цього приводу в Україні за яким близько 67% дітей у віці від 11 до 17 років стикалися із цькуванням та агресивною поведінкою в 2017 році. З них 24% стали жертвами булінгу, приблизно половина з яких нікому не розповідали про ці випадки.

Така невтішна інформація-статистика породила значну кількість обговорень та аналізу вказаних дій, їх причин та наслідків для всього українського суспільства. Потрібно розуміти, що зазначена проблема існує практично в кожній країні світу та й у будь-якому сприятливому для таких дій середовищі й з нею потрібно боротися усіма можливими, законними методами бо в зворотньому наслідку можна отримати значну частину осіб із порушеним психічним і не тільки здоров′ям.

Українське законодавство, а зокрема, Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) дає своє визначення поняттю булінгу. Отже, відповідно до ст.173-4 КУпАП, котра введена в кодекс у грудні 2018 року, булінгом є діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Більшість загальних пояснень та обґрунтувань терміну булінг зводяться до наступного – цькування, булінг (англ. bully — залякувати, цькувати, задирати) — різновид насильства, навмисне, що не носить характеру самозахисту і не є санкціонованим нормативно-правовими актами держави, довготривале (повторюване) фізичне чи психологічне насильство з боку індивіда чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) стосовно індивіда, і що відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою (наприклад, бажання заслужити авторитет у бажаних осіб).

Вважається, що зазначена поведінка дає можливість людині самоствердитися за рахунок когось, заслужити собі загальний авторитет чи певний рівень довіри. Та ось у глибині свого єства, як стверджують психологи, особа, котра вчиняє такі дії приховує свою неспроможність і слабкість.

Загалом в системі цькування вирізняють три сторони: жертви, нападники та свідки. Вплив цькування відбувається на всі три категорії. Зокрема, український дослідник цькування Богдан Петренко зауважував, що цькування є зменшеною копією терористичного акту — у ньому є прямі та непрямі жертви, насилля та інформаційний ефект, а його мета — не лише вплив на безпосередню жертву, а й формування відповідних моделей поведінки з боку всієї групи, у тому числі й свідків.

Олена Ожийова, одна із перших українських науковців, що досліджували цькування (булінг), виділяє два основних його види:
1. Фізичне цькування — умисні штовхання, пирхання, стусани, удари, нанесення побоїв, тілесних ушкоджень та ін. Підвидом фізичного цькування є сексуальний булінг (дії сексуального характеру).
2. Психологічне цькування — насильство, пов'язане з дією на психіку, що наносить психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість. До цієї форми цькування можна віднести: 1) вербальне цькування, де знаряддям слугує голос; 2) образливі жести або дії; 3) залякування; 4) ізоляція; 5) вимагання; 6) пошкодження та інші дії з майном; 7) кіберцькування — пригноблення за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв.

Згідно з українським законодавством до відповідальності притягуються учасники освітнього процесу, а в разі якщо діяння вчиняють неповнолітні та малолітні, то відповідальність нестимуть батьки або особи що їх заміняють. Для притягнення до відповідальності винної особи слід звернутися до керівника навчального закладу або до Національної поліції України. За результатами розгляду заяви, поліцією буде складено протокол про адміністративне правопорушення, який повинен відповідати затвердженим вимогам та інструкціям.

Коли справа про булінг потрапляє до суду то зі сторони поліції, крім протоколу, повинні бути надані письмові пояснення сторін конфлікту та свідків. Окрім цього, долучаються характеристика з начального закладу, інформаційна довідку від психолога, доповідна та пояснювальна записка класного керівника, протокол засідання комісії щодо розслідування випадку булінгу, клопотання керівника навчального закладу про притягнення до відповідальності батьків. Якщо потрібно встановити ступінь спорідненості, то надаються копія свідоцтва про народження, довідка про склад сім’ї. А у разі завдання тілесних ушкодження – долучається довідка з медичного закладу та витяг з журналу реєстрації захворювань, що засвідчує, зокрема, факт виклику швидкої.

Здається неймовірним, але перше, обвинувачувальне рішення по булінгу в Україні було винесено суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області 05 лютого 2019 року. Саме тоді особу було визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.173-4 КУпАП України.

Станом на червень 2019 року ключові позиції лідерства з розгляду справ про булінг очолюють Київська, Херсонська, Кіровоградська і Черкаська області.

На сторінках видання ukrainepravo.com І.Гомзяк наводить наступну статистику притягнення до відповідальності за вищевказані дії виходячи з аналізу справ про булінг, котрі було розглянуто за останні місяці:

1) у 58% до відповідальності притягується мати учасника освітнього процесу і тільки у 13% - батько. 2% коли до відповідальності притягувалися особи, які мають на утриманні неповнолітню особу. 7% постанов, де відповідачами були вчителі. 20% відповідачів розділилися між повнолітніми 5% та 15% неповнолітніми. Отже, у разі вчинення булінгу учасником освітнього процесу найвірогідніше, що до відповідальності буде притягнута його матір.
2) найчастіше протоколи про адміністративне правопорушення складають на дії неповнолітніх, осіб у віці від 14 до 18 років. Далі – вікова група до 14 років, наразі зафіксовано розгляд справи про діяння першокласника. Майже порівну йдуть вчителі та студенти, як повнолітні учасники освітнього процесу.
3) лише 42% вірогідності, що особу буде визнано винною у вчиненні булінгу; 29% вірогідності, що матеріали повернуть до поліції на доопрацювання; 29% – що справа буде закрита за відсутністю події і складу правопорушення.

Якщо повернутися до санкції ст. 173-4 КУпАП то бачимо наступне: дія/дії особи спрямовані на булінг (цькування) тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Підсумовуючи зазначимо, що найбільша вірогідність з притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-4 буде накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Маємо глибоке переконання, що булінг таки буде подолано. Юридичні чи правові норми і санкції незавжди є фактично дієвими. Тому, значно більше значення мають моральні принципи особистості, а отже – виховання та психологічне середовище в якому перебуває та чи інша особа.

ФОТО з загальнодоступних джерел у мережі Інтернет.

Сподіваємось, що опублікована інформація була для вас корисною та цікавою. Якщо у вас виникли запитання чи зауваження, пишіть нам у Facebook (https://www.facebook.com/groups/471823876327766/ - LTD «UG «GENERAL LION».) чи телефонуйте за номером: (068)92-78-771 – Тарас, Уляна, Юля.

З повагою, генеральний директор ТОВ «УГ «ГЕНЕРАЛЬНИЙ ЛЕВ» (LTD «UG «GENERAL LION») – Т.А. ШВЕЦЬ.
24.06.2019