ІА Глобальні віки (СТАТТІ)


ОЗНАКА КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНУ НЕ ЄДИНА ПРИЧИНА ДЛЯ ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ

25 червня 2019 року Конституційний суд України (далі – КСУ) прийняв рішення щодо конституційності частини п′ятої статті 176 (Загальні положення про запобіжні заходи) Кримінального процесуального кодексу України (рішення №7-р/2019).

Вирішено, що зазначена частина статті 176 не відповідає конституційним нормам і визнана неконституційною. В такому разі, судом визнано, що безальтернативне тримання під вартою для підозрюваних у певних злочинах порушує принцип верховенства права, та обмежує право особи на свободу та особисту недоторканність.

Що ж, давайте коротко розберемося з суттю прийнятого рішення.

КСУ в зазначеному вище рішенні стверджує, що тримання особи під вартою є суто винятковим запобіжним заходом, котрий застосовується лише (виключно) у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 (Мета і підстави застосування запобіжних заходів) КПК України. Тобто, таким ризикам – забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Оскільки КСУ визнав ч.5 ст.176 КПК України такою, що не відповідає ч.2 ст.3, чч.1, 2 ст.8, чч.1, 2 ст.29 Конституції, відповідна частина статті втратила свою чинність з моменту винесення цього рішення. Тепер, особи, які утримуються під вартою на підставі ч.5 ст.176 цілком законно можуть вимагати від судів переглянути раніше визначені запобіжні заходи.

Сама частина 5 статті 176 КПК України з’явилася у кодексі ще в жовтні 2014 року й говорила наступне: «Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України».

ОСЬ ЦІ СТАТТІ:

Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Стаття 110-2. Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України. Стаття 111. Державна зрада. Стаття 112. Посягання на життя державного чи громадського діяча. Стаття 113. Диверсія. Стаття 114. Шпигунство. Стаття 114-1. Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. Стаття 258. Терористичний акт. Стаття 258-1. Втягнення у вчинення терористичного акту. Стаття 258-2. Публічні заклики до вчинення терористичного акту. Стаття 258-3. Створення терористичної групи чи терористичної організації. Стаття 258-4. Сприяння вчиненню терористичного акту. Стаття 258-5. Фінансування тероризму. Стаття 260. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань. Стаття 261. Напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.

Ми прекрасно розуміємо позицію КСУ та значної кількості юристів, котрі певний час боролися з визнанням положення ч.5 ст.176 неконституційним і таким, що порушує принцип верховенства права. Так, команда LTD «UG «GENERAL LION» також вважає положення ч.5 неправовим і таким, що вносило формалітет у судові рішення щодо обрання міри запобіжного заходу за згаданими вище статтями.

Виходить, що українське законодавство постійно поповнюється нормативною базою та ось її якість потребує серйозного вдосконалення.

Не можна жити в постійній правовій колізії, адже це безальтернативно призведе до краху правової системи у сенсі її авторитету.

Невтямки залишається позиція ВРУ, яка прийняла таку правову норму в 2014 році (схожих законодавчих ініціатив ВРУ приймає чимало кожного року).

Імовірно, потрібно висловити думку значної кількості населення країни стосовно ВРУ й відкрито заявити, що у законодавчій гілці влади повинні знаходитися професіонали, а не популісти. Кардинальна позиція полягає в тому що ВРУ повинна складатися з юристів та вузькопрофільних спеціалістів у приблизному співвідношенні 80% на 20% і на них не можуть впливати жодні зовнішні чинники у будь-якому їх прояві.

Отже, КСУ поставив крапку у боротьбі юристів між нормами КПКУ, ККУ та Конституцією щодо призначення запобіжного заходу в формі тримання під вртою за рядом статтей. Таке рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

З повним текстом Рішення Суду можна ознайомитися за посиланням: http://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/7-r_19.pdf.

З повагою, генеральний директор ТОВ «УГ «ГЕНЕРАЛЬНИЙ ЛЕВ» (LTD «UG «GENERAL LION») – Т.А. ШВЕЦЬ.
26.06.2019

Сподіваємось, що опублікована інформація була для вас корисною та цікавою. Якщо у вас виникли запитання чи зауваження, пишіть нам у Facebook (https://www.facebook.com/groups/471823876327766/ - LTD «UG «GENERAL LION».) чи телефонуйте за номером: (068)92-78-771 – Тарас, Уляна, Юля.