ІА Глобальні віки (АНАЛІТИКА)


ПРО ОСОБЛИВОСТІ ФІКТИВНОГО СПАДКОЄМНИЦТВА НА ПРИКЛАДІ ДМИТРА КОБИЦІ

Або за якими схемами зараз привласнюють в Україні чуже майно…

У Яворівському районному суді Львівської області розглядається справа за позовом п. Бонковської С.Й. до п. Кобиці Д.Є., де вирішується подальша доля спірної земельної ділянки з будинком, які належали померлій п. Кріль І.Й., тобто рідній сестрі позивача.

А до чого тут майстер виробничого навчання ДНЗ «Художнє професійно-технічне училище ім. Й.П. Станька» смт Івано-Франкове п. Кобиця? А ні до чого! Просто останній шахрай, якому психічно хвора п. Кріль І.Й. зробила офіційний заповіт про своє рухоме й нерухоме майно, знехтувавши при цьому інтересами своїх найближчих родичів за миску супу від п. Кобиці. Перед цим були ще двоє таких же «опікунів», заповіт яких автоматично втратив свою юридичну силу під час складення заповіту на останнього «заповітонабувача».

В судовому засіданні 07.12.2020 р. п. Кобиця Д.Є. заявив, що йому не було відомо про негативний психічний стан померлої п. Кріль І.Й., тобто, що вона страждала на психічні розлади до та на момент укладення на його ім’я заповіту, а відтак не розуміла значення своїх дій в цілому. Виходить, значній кількості мешканців смт Івано-Франково й навіть Новояворівська було про це відомо (є задокументовані відеофакти, котрі, швидше за все, будуть оприлюднені), а п. Кобиці Д.Є. – не було. Це вказує на недобросовісність поведінки відповідача і може стати приводом для порушення кримінальної справи проти нього з огляду на наступні факти, отримані нами в ході подальших розслідувань.

Нам також стало відомо, що умовний «спадкоємець» по заповіту п. Кобиця Д.Є. навіть не поховав свою «спадкодавця» за належною християнською традицією, коли вона померла, а поспішно похоронив на цвинтарі (в обхід занесення тіла до будинку, де вона проживала) відразу на другий день після настання її смерті. Цікаво, чи могла б погодитись «спадкодавець» на таке ставлення до себе, будучи за життя при здоровому розумі?

Відтак, зважаючи на пришвидшене захоронення померлої без дотримання належного ритуалу, існує підозра, що п. Кріль І.Й. могли отруїти з метою якнайшвидшого заволодіння її майном, адже декотрі односельці померлої стверджують, що п. Кобиця Д.Є. погрожував їй поза очі «струїти або вбити», оскільки п. Кріль І.Й. писала на нього за життя скарги в різні державні установи, начебто він вкрав у неї якісь труби (яких насправді в наявності не було).

Окремо ми дізнались (існують диктофонні записи) про вимагання близькими родичами державних службовців, дотичних до даної справи, від позивача п. Бонковської С.Й. (сестри померлої п. Кріль І.Й.) 30 тисяч доларів (США?) взамін на частку 1/3 спірного майна.

Про все вищевказане ми інформували директора ДНЗ «Художнє професійно-технічне училище ім. Й.П. Станька» смт Івано-Франкове п. Гевала Василя Михайловича, якому п. Кобиця Д.Є. доводиться підлеглим, і чия недобросовісна поведінка, зумовлена зухвалим втручанням в чужий сімейно-матеріальний інтерес, до якого він насправді не має жодного правового відношення, може вплинути на й репутацію даного навчального закладу.

Вважаємо, що з п. Кобицею Д.Є. мала б бути проведена з боку керівництва училища, де він працює, належна профілактично-роз’яснювальна робота, спрямована на його добровільну відмову від фіктивного заповіту, вчиненого на його ім’я з боку п. Кріль І.Й. Втім, через конфліктність ситуації, зазначена земельна ділянка померлої п. Кріль І.Й. двом сторонам (а особливо п. Кобиці Д.Є.) може обійтись значно дорожче її ринкової вартості в цілому.


ІА Глобальні віки