ІА Глобальні віки (СТАТТІ)


СВАВІЛЛЯ ПРАВООХОРОННОЇ СИСТЕМИ

ЯК РЕАГУВАТИ ТА ЯКІ ДІЇ ВЧИНЯТИ, ЯКЩО ВИ ЗІТКНУЛИСЬ З НЕЗАКОННИМИ ДІЯМИ ПОЛІЦІЇ, СЛІДЧОГО ЧИ ПРОКУРОРА?

На цю тему та деякі суміжні питання розмовлятимемо з юристом, журналістом, директором ТОВ «УГ «Генеральний лев» Швець Тарасом Андрійовичем.


- Якщо громадянина затримали на вулиці працівники поліції чи викликає на допит слідчий, прокурор, часто буває під час таких дій, працівники правоохоронних органів порушують не лише норми етики, якої вони зобов’язані дотримуватись, але й норми закону. Не рідко трапляються погрози, хамство, шантаж, вимагання хабарів, а іноді навіть побої…
Тарасе Андрійовичу, Ви, як практикуючий юрист, яку можете дати пораду, якщо проти особи вчинили незаконні дії працівники правоохоронних органів?


- Для того, щоб ефективно захистити свої права в першу чергу необхідно в жодному разі не виказувати свій страх перед самим працівником правоохоронного органу, оскільки працівники поліції та слідчі є свого роду маніпуляторами психології людини, які діють за принципом «зробити все, щоб налякати». Коли пересічна людина потрапляє в так званий «капкан страху» нею досить легко маніпулювати, а отже, заставити сказати те, що потрібно працівнику правоохоронної системи чи підписати певний документ.

Також, в жодному разі не потрібно миритись із прямо незаконною чи хамською поведінкою працівників силових структур. Для цього, відразу застосовуйте усний протест, при цьому розмовляйте чітко, впевнено та голосно, а за необхідності можна використати крик, щоб по-перше – збентежити правопорушника-правоохоронця, а по-друге – імовірно привернути до себе увагу перехожих людей.


- А що, коли людину схопили і насильно привезли на допит?

- В такому разі, негайно вимагайте адвоката!
Якщо заглибитись в теорію права, то тут є такі моменти: згідно зі ст.3 Конституції України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Стаття 29 Основного Закону держави говорить про те, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Тут же, відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на правову допомогу, у певних випадках, передбачених законом ця допомога надається безоплатно, а також, кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Також, якщо іде мова про кримінальне обвинувачення (підозру) діє ст.48 КПКУ про негайне залучення захисника на першу вимогу підозрюваного. Стосовно усіх цивільно-процесуальних відносин, право на правову допомогу обумовлено в ст.12 ЦПКУ.

Ще раз хочу наголосити на тому, щоб незаконно затримані особи без адвоката не підписували жодного документа, який пропонують підписати працівники правоохоронних органів.


- Якщо після так званого затримання людину відпустили так і не надавши пояснення з приводу реальної підстави затримання?

- В даному випадку основною подальшою дією особи має бути письмово оформлена заява на працівників які незаконно затримали та утримували її і подана до керівництва відповідного відділу поліції. Не зайвим, а в більшості випадків значно ефективнішим буде подання цієї ж заяви і у відповідне відділення прокуратури чи відразу в обласне управління прокуратури. При цьому, зміст заяви можна оформити в довільній формі як самостійно, так за консультації юриста. При подачі документу не забудьте зареєструвати його залишивши копію собі.


- А якщо відповіді не буде…?

- Відразу скажу, що таке явище є можливим. Тим не менш, якщо Ви подали заяву до відділу поліції і паралельно до прокуратури, то шанси на те, що відповідь Вам таки відправлять є досить великі. Окрім цього, Ви завжди можете зателефонувати чи навідатись у відповідне відділення правоохоронної структури куди подавали заяву та вимагати відповіді на своє звернення, питати хто веде службове розслідування по Вашій заяві і це буде додатковою ознакою того, що ви слідкуєте за ходом справи.
Зрештою, якщо Вам і справді не надійшло жодної відповіді з даного питання, тоді вартує звернутись до юриста чи адвоката.


- Що робити, коли завдали фізичних ушкоджень?

- Якщо особі було завдано будь яких фізичних ушкоджень працівниками правоохоронних органів, слід невідкладно звернутись у медичне відділення для проведення фіксації злочину (зняття побоїв) також, не зайвим буде заявити в закладі медичної допомоги про те, хто вчинив відповідні дії з вами. Після цього, заручіться підтримкою фахівця у сфері права і подавайте відповідну заяву у правоохоронні органи та/або відразу до суду.


- Чи були у Вашій юридичній практиці випадки коли слідчі працівники викликали людину на допит із застосуванням сили?

- Так, були. Тільки з приводу цього питання є одне зауваження – до особи можна застосувати силу в рамках закону, а також, порушуючи їх.

Якщо мова йде про кримінальне провадження то ключовим є те, що людину викликає слідчий чи прокурор як свідка, потерпілого чи підозрюваного.

Відповідно до чинного кримінально процесуального кодексу (КПК) України (ст.133), слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов’язковою.

Порядок здійснення виклику особи в кримінальному провадженні описано в ст.135 КПК України де в частині першій вказано яким способом особу можна викликати: шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Існують такі фактори, як: підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом (ст.136); поважна причина неприбуття особи на виклик – ст.138 КПК України; наслідки неприбуття на виклик (ст.139) і звісно – привід (ст.140).
Саме за рахунок приводу особу можна примусово доставити до місця процесуальної дії.


- Тут ви маєте на увазі, що без використання приводу особу не можуть примусово доставляти до слідчого чи прокурора?

- Так, згідно чинного законодавства України. Та все ж, в Україні є непоодинокі випадки порушення законодавства правоохоронними органами.


- А в чому полягає привід і чи до всіх громадян його можна застосовувати?

- Основою приводу є примусовий супровід особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.

Щодо питання застосування приводу до громадян маємо конкретне положення ч.3 ст.140 КПКУ, де вказано: «Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка. Привід свідка не може бути застосований до неповнолітньої особи, вагітної жінки, інвалідів першої або другої груп, особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей-інвалідів, а також осіб, які згідно із цим Кодексом не можуть бути допитані як свідки. Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу».


- Якщо брати на загал, то в Україні часто порушуються права людини?

- На жаль, так. Наведу Вам факти: за підсумками 2015 року Україна зайняла четверте місце по кількості порушень конвенції з прав людини згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини. До слова, перше місце – Росія, друге – Туреччина, а третє – Румунія.


- Скажіть, а чому в нашій державі продовжує існувати така велика проблема з порушенням прав людини навіть після Революції гідності і як на це реагує світова спільнота?

- (Усміхається).
Спробую відповісти коротко.
Ця проблема в Україні завжди була. Якщо говорити про державу та її боротьбу за права людини після 2013-2014 років то по суті – мало що змінилось, адже основна проблема чи то причина «незмінності відчуття вседозволеності» криється в самій системі правоохоронного порядку та контролю за нею і у колах законодавчо-виконавчої влади. Маю на увазі, що який би красивий не був закон чи інший підзаконний акт, який має на меті одну важливу річ – рівність при його виконанні для кожного громадянина держави, сам по собі не може захистити права чи інтереси людини. Основна проблема з′являється при застосуванні та дотриманні закону правоохоронною системою та судами – окремо, та саме на цьому рівні і з′являється основна проблема – корупційна складова, з якою чомусь ніхто не може впоратись, або не дуже хоче вже майже 25 років (знову усміхається). Гадаю, що подальші коментарі є зайвими…

Щодо світової спільноти та її реакції на порушення прав людини в Україні, то тут говорити можна дуже багато, але про анонсую вам як приклад оприлюднену 13 квітня доповідь на сайті Держдепартаменту США де багато сказано саме про корупцію та порушення прав людини. Зокрема, йдеться про те, що Україна потерпає від корупції в державних органах та порушень прав людини в значній мірі. Як йдеться у доповіді - за даними правозахисних організацій і ООН, мали місце лише деякі розслідування порушень прав людини, скоєних силами безпеки. Зокрема зазначається, що СБУ та МВС «діяли з повною безкарністю» стосовно ситуації на Донбасі. Водночас корупція в Генеральній прокуратурі і судових органах «викликає особливе занепокоєння». У доповіді також вказується про незадовільну ситуацію у сфері прав людини на непідконтрольних Києву територіях Донбасу. Зокрема зазначається, що бойовики систематично займалися викраденнями, тортурами і незаконними затриманнями людей. Були також деякі повідомлення про схожу практику і з боку українських урядових сил. Також повідомляється, що бойовики використовували дітей в якості солдатів.

Інші проблеми, які мали місце протягом 2015 року, включали неналежне поводження з особами, які перебувають під вартою, зокрема, побиття та тортури затриманих і ув'язнених, суворі умови утримання у в'язницях і місцях тримання під вартою.

У документі згадується також соціальне насильство щодо жінок та жорстоке поводження з дітьми в Україні, соціальна дискримінація та утиски етнічних і релігійних меншин, торгівля людьми, дискримінація та утиски представників ЛГБТ та осіб з ВІЛ/СНІД.
Отже, можемо зробити висновок, що світова спільнота загалом розуміє усю проблематику з порушенням прав людини в Україні та піднімає ці питання для широкого загалу з надією, що в нашій державі усі три гілки влади таки «схаменуться» і почнуть думати в першу чергу про націю та суспільство.


- Підсумовуючи нашу бесіду скажіть, чи зможе на Ваш погляд, населення країни нарешті довіряти поліції, суддям, прокурорам хоча б колись?

- Сподіваюсь, що зможе, адже спершу потрібно зрозуміти кожному, що насправді досконалих людей не буває, а отже і самої системи дотримання прав та свобод громадянина, оскільки її створюють люди. Та є одна панацея – чіткі рамки дотримання законів, гуманність, віра і чесність. Ось, коли суспільство буде готове повірити в себе, обирати достойних політиків, приймати участь в люстрації корумпованих чиновників усіх рівнів, тоді ми зможемо досягнути успіху в усіх починаннях. І до речі, в такому разі ми будемо прикладом для світової спільноти, а не «причиною» для обговорення неможливості нам себе реалізувати як нація.



Євген Садлівський
кореспондент ІА «Глобальні віки».

06.06.2016р.
м. Львів